Главная » Каталог лекарств

Цитомоксан капли глаз 0,5% по 5мг фл №1 в уп

Склад

діюча речовина: moxifloxacin hydrochloride;

1 мл крапель містить моксифлоксацину гідрохлориду 5,45 мг (у перерахуванні на 100 % безводну речовину), що еквівалентно моксифлоксацину 5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота борна, 1 М розчин кислоти хлористоводневої, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Краплі очні.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора жовта рідина.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються в офтальмології. Антибактеріальні засоби. Фторхінолони. Моксифлоксацин. Код АТХ S01А E07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Моксифлоксацин, фторхінолон четвертого покоління, пригнічує ДНК-гіразу та топоізомеразу IV, які необхідні для реплікації, відновлення та рекомбінації ДНК бактерій.

Механізм резистентності

Резистентність до фторхінолонів, включаючи моксифлоксацин, зазвичай виникає при хромосомних мутаціях у генах, що кодують ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. У грам-негативних бактерій резистентність до моксифлоксацину може виникнути через мутації у системах генів mar (мультирезистентність) та qnr(резистентність до хінолонів). Перехресна резистентність з бета-лактамами, макролідами та аміноглікозидами малоймовірна через різницю у способі дії.

Граничні значення

Європейським комітетом з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST) встановлено такі граничні значення мінімальної пригнічувальної концентрації (МПК) (мг/л):

• види Staphylococcus

S ≤ 0,5, R> 1

• ;Streptococcus A,B,C,G

S ≤ 0,5, R> 1

• ;Streptococcus pneumoniae

S ≤ 0,5, R> 0,5

• ;Haemophilus influenzae

S ≤ 0,5, R> 0,5

• ;Moraxella catarrhalis

S ≤ 0,5, R> 0,5

• ;Enterobacteriaceae

S ≤ 0,5, R> 1

• невидоспецифічні

S ≤ 0,5, R> 1

Граничні значення in vitro використовують для прогнозування клінічної ефективності моксифлоксацину при системному застосуванні. Ці граничні значення можуть бути неприйнятними при застосуванні лікарського засобу місцево в око, оскільки при місцевому застосуванні використовуються більші концентрації та місцеві фізичні/хімічні умови можуть впливати на активність препарату у місці введення.

Чутливість

Розповсюдженість набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для відповідних видів мікроорганізмів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що активність моксифлоксацину, принаймні проти деяких видів інфекцій, є сумнівною.

Чутливі види Умовно резистентні види Резистентні мікроорганізми Аеробні грампозитивні мікроорганізми: види Corynebacterium, включаючи: Corynebacterium diphtheriae Staphylococcus aureus(чутливі до метициліну) Streptococcus pneumoniae Streptococcus pyogenes Streptococcus групи viridans Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Enterobacter cloacae Haemophilus influenzae Klebsiella oxytoca Moraxella catarrhalis Serratia marcescens Анаеробні мікроорганізми: Proprionibacterium acnes Інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (стійкі до метициліну) Staphylococcus, коагулазо-негативні види (стійкі до метициліну) Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Neisseria gonorrhoeae Інші мікроорганізми: Відсутні   Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Pseudomonas aeruginosa Інші мікроорганізми: Відсутні  

Доклінічні дані щодо безпеки

У ході доклінічних досліджень ефекти після місцевого застосування в око спостерігалися тільки під час застосування дози, яка значно перевищувала максимальну дозу для людини, що вказує на незначну релевантність при клінічному застосуванні.

Як і при застосуванні інших хінолонів, моксифлоксацин також виявився генотоксичним in vitro у клітинах бактерій та ссавців. Можна робити припущення щодо порогового рівня генотоксичності, оскільки у значно більших концентраціях ці ефекти можуть призвести до взаємодії з бактеріальною гіразою та топоізомеразою ІІ у клітинах ссавців. Під час досліджень in vivo, незважаючи на високі дози моксифлоксацину, жодних доказів генотоксичності виявлено не було. Таким чином, терапевтичні дози для людини забезпечують адекватний рівень безпеки. Жодних ознак канцерогенної дії при доклінічних дослідженнях у тварин не спостерігалося.

На відміну від інших хінолонів, моксифлоксацин не продемонстрував жодних фототоксичних та фотогенотоксичних властивостей у процесі розширених досліджень in vitro та in vivo.

Фармакокінетика.

Після місцевого застосування моксифлоксацин абсорбувався у системний кровообіг. Середнє статистичне значення максимальної концентрації Сmax та значення залежності концентрація/ час (AUC) у плазмі становили 2,7 нг/мл та 41,9 нг·год/мл відповідно. Ці значення приблизно у 1600 та 1200 разів нижчі, ніж середні значення Cmax та AUC відповідно, про які повідомляли після перорального застосування терапевтичних доз моксифлоксацину, що становили 400 мг. Період напіввиведення моксифлоксацину із плазми – 13 годин.

Показання

Місцеве лікування бактеріального кон’юнктивіту, викликаного чутливими до моксифлоксацину штамами бактерій.

Для отримання інформації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів дивіться офіційні настанови.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини, інших хінолонів або до будь-якого з компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Досліджень взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилось. Взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна, оскільки моксифлоксацин має низьку системну концентрацію при місцевому офтальмологічному застосуванні. Якщо одночасно призначають декілька офтальмологічних лікарських засобів для місцевого застосування, інтервал між їх застосуванням повинен становити щонайменше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати останніми.

Особливості застосування

• Тільки для офтальмологічного застосування. Не для ін’єкцій. Забороняється введення препарату Цитомоксан, краплі очні, шляхом субкон’юнктивальної ін’єкції або безпосередньо у передню камеру ока. 
• У пацієнтів, які проходили системну терапію хінолонами, спостерігалися серйозні, часом летальні, реакції підвищеної чутливості (анафілактичні), іноді після застосування першої дози. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, ангіоневротичним набряком, включаючи набряк гортані, глотки та обличчя, обструкцією дихальних шляхів, диспное, кропив’янкою та свербежем.
• При виникненні алергічної реакції на препарат Цитомоксан, краплі очні, застосування препарату необхідно припинити. Серйозні гострі реакції підвищеної чутливості на моксифлоксацин або будь-який компонент цього лікарського засобу можуть потребувати невідкладного лікування. При наявності клінічних показань слід відновити прохідність дихальних шляхів та здійснити кисневу терапію.
• Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале застосування препарату Цитомоксан, краплі очні, може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів, включаючи гриби. При виникненні суперінфекції слід припинити лікування та призначити відповідну терапію.
• При системній терапії фторхінолонами, у тому числі моксифлоксацином, може виникати запалення та розрив сухожилля, особливо у пацієнтів літнього віку, а також при одночасному застосуванні з кортикостероїдами. При перших ознаках запалення сухожилля лікування із застосуванням препарату Цитомоксан, краплі очні, слід припинити.
• Не рекомендується носити контактні лінзи під час лікування запалень/інфекцій ока.
• Препарат не призначають дітям віком до 2 років для лікування захворювань очей, викликаних Chlamydia trachomіtis, оскільки його дія не досліджувалась у цій категорії пацієнтів. Діти віком від 2 років із захворюваннями очей, спричиненими Chlamydia trachomitis, повинні отримувати відповідне системне лікування. Новонароджені повинні отримувати відповідне системне лікування у разі ураження очей, викликаного Chlamydia trachomitis або Neisseria gonorrhoeae.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Репродуктивна функція

Досліджень впливу препарату Цитомоксан, краплі очні, на репродуктивну функцію людини при місцевому застосуванні не проводилось.

Про жодні побічні реакції з боку репродуктивної функції чоловіків або жінок під час застосування крапель очних з моксифлоксацину гідрохлоридом не повідомлялося.

Вагітність

Оскільки адекватних та добре контрольованих досліджень застосування препарату вагітним жінкам не проводилося, Цитомоксан не слід застосовувати під час вагітності, за винятком тих випадків, коли очікувана користь від застосування препарату для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю

Невідомо, чи виділяється моксифлоксацин або його метаболіти у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах було виявлено низький рівень екскреції моксифлоксацину при пероральному застосуванні. Слід з обережністю призначати Цитомоксан жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Цитомоксан, краплі очні, не має або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Тимчасове затуманення зору або інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Якщо затуманення зору виникає під час закапування, пацієнту необхідно зачекати, доки зір проясниться, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Для офтальмологічного застосування.

Дорослі, у том числі пацієнти літнього віку

Закапувати по 1 краплі в уражене око (очі) 3 рази на добу.

Зазвичай стан покращується протягом 5 днів, після чого лікування слід продовжувати ще наступні 2–3 дні. Якщо протягом 5 днів лікування покращення не спостерігається, слід проконсультуватися з лікарем для уточнення діагнозу та/або лікування. Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості захворювання та від клінічної і бактеріологічної картини перебігу захворювання.

Діти

Немає потреби у коригуванні дози для цієї категорії пацієнтів.

Пацієнти з порушеннями функції печінки та нирок

Немає потреби у коригуванні дози для цієї категорії пацієнтів.

Щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та вмісту флакона, необхідно дотримуватись обережності і не торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.

Для запобігання абсорбції крапель через слизову оболонку носа, особливо у новонароджених та дітей, рекомендується оклюзія носослізного каналу протягом 2–3 хвилин після застосування крапель.

Не для ін’єкцій. Забороняється введення препарату Цитомоксан шляхом субкон’юнктивальної ін’єкції або безпосередньо у передню камеру ока. 

Діти.

Під час клінічних досліджень очні краплі з моксифлоксацином гідрохлоридром виявились безпечними при застосуванні дітям, включаючи новонароджених. У пацієнтів віком до 18 років зареєстровано дві побічні реакції: подразнення ока та біль в оці (частота виникнення – 0,9 %). Див. також розділ «Особливості застосування».

Передозування

Зважаючи на характеристики препарату, не очікується токсичного ефекту в разі передозування при застосуванні препарату в око або при випадковому ковтанні вмісту одного флакона.

Побічні реакції

Під час клінічних досліджень найпоширенішими побічними реакціями були біль в оці та подразнення ока, які виникали приблизно у 1 – 2 % пацієнтів.

Нижченаведені побічні реакції, які спостерігалися під час клінічних досліджень крапель очних з моксифлоксацину гідрохдоридом, класифіковано таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000) та дуже рідко (<1/10000). У кожній групі побічні ефекти представлені у порядку зменшення їх ступеня тяжкості.

Система органів Побічні реакції згідно з MedDRA (версія 15.1) З боку кровоносної та лімфатичної системи Рідко: зменшення рівня гемоглобіну З боку нервової системи Нечасто: головний біль Рідко: парестезія З боку органів зору Часто: біль в оці, подразнення ока Нечасто: точковий кератит, синдром сухого ока, кон’юнктивальний крововилив, гіперемія кон’юнктиви, гіперемія ока, свербіж ока, аномальна чутливість очей, набряк повік, відчуття дискомфорту в оці Рідко: дефект епітелію рогівки, порушення з боку рогівки, забарвлення рогівки, кон’юнктивіт, блефарит, припухлість ока, біль у повіках, набряк кон’юнктиви, затуманення зору, зниження гостроти зору, астенопія, порушення з боку повік, еритема повік. З боку респіраторної системи, торакальні та медіастинальні порушення Рідко: відчуття дискомфорту в носі, фаринголарингеальний біль, відчуття стороннього тіла (у горлі) З боку шлунково-кишкового тракту Нечасто: дизгевзія Рідко: блювання З боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідко: підвищення рівня аланін-амінотрансферази, підвищення рівня гамма-глютамілтрансферази

У період післяреєстраційного спостереження були виявлені додаткові побічні реакції. Оцінити частоту їх виникнення неможливо. У межах кожної системи органів побічні реакції представлені в порядку зменшення їх тяжкості.

Система органів Побічні реакції згідно з MedDRA (версія 15.1) З боку імунної системи підвищена чутливість З боку нервової системи запаморочення З боку органів зору виразковий кератит, кератит, підвищена сльозотеча, фотофобія, виділення з очей З боку серцевої системи прискорене серцебиття З боку респіраторної системи, торакальні та медіастинальні порушення диспное З боку шлунково-кишкового тракту нудота З боку шкіри та підшкірної тканини еритема, свербіж, висип, кропив’янка

У пацієнтів, які проходили системну терапію хінолонами, спостерігалися серйозні, інколи летальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні), інколи – після застосування першої дози. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, шумом у вухах, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем (див. розділ «Особливості застосування»).

Запалення та розриви сухожиль можуть виникати при системному застосуванні фторхінолонів. Дослідження та постмаркетинговий досвід застосування системних хінолонів вказують на те, що ризик виникнення таких розривів може збільшуватися у пацієнтів, які отримують кортикостероїди, особливо у пацієнтів літнього віку; та при великому навантаженні на сухожилля, включаючи ахіллове сухожилля (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності

3 роки.

Термін придатності після розкриття флакону 28 діб.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 5 мл у флаконі. По 1 флакону в пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПАТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.

ИНСТРУКЦИЯ по медицинскому применению лекарственного средства

ЦИТОМОКСАН

(CYTOMOXAN)

Состав

действующее вещество: moxifloxacin hydrochloride;

1 мл капель содержит моксифлоксацина гидрохлорида 5,45 мг (в пересчете на 100 % безводное вещество), что эквивалентно моксифлоксацину 5 мг;

вспомогательные вещества: натрия хлорид, кислота борная, 1 М раствор кислоты хлористоводородной, натрия гидроксид, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Капли глазные.

Основные физико-химические свойства: прозрачная желтая жидкость.

Фармакотерапевтическая группа. Средства, применяемые в офтальмологии. Антибактериальные средства. Фторхинолоны. Моксифлоксацин. Код АТХ S01А E07.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

Механизм действия

Моксифлоксацин, фторхинолон четвертого поколения, подавляет ДНК-гиразу и топоизомеразу IV, которые необходимы для репликации, восстановления и рекомбинации ДНК бактерий.

Механизм резистентности

Резистентность к фторхинолонам, включая моксифлоксацин, обычно возникает при хромосомных мутациях в генах, кодирующих ДНК-гиразу и топоизомеразу IV. У грамотрицательных бактерий резистентность к моксифлоксацину может возникнуть из-за мутации в системах генов mar(мультирезистентность) и qnr (резистентность к хинолонам). Перекрестная резистентность с бета-лактамами, макролидами и аминогликозидами маловероятна из-за разницы в способе действия.

Предельные значения

Европейским комитетом по определению чувствительности к антибиотикам (EUCAST) установлены следующие граничные значения минимальной ингибирующей концентрации (МИК) (мг/л):

• виды Staphylococcus 
• ;Streptococcus A, B, C, G 
• ;Streptococcus pneumoniae 
• ;Haemophilus influenzae 
• ;Moraxella catarrhalis 
• ;Enterobacteriaceae 
• невидоспецифичные 

S ≤ 0,5, R> 1 S ≤ 0,5, R> 1 S ≤ 0,5, R> 0.5 S ≤ 0,5, R> 0.5 S ≤ 0,5, R> 0.5 S ≤ 0,5, R> 1 S ≤ 0,5, R> 1

Предельные значения in vitro используют для прогнозирования клинической эффективности моксифлоксацина при системном применении. Эти предельные значения могут быть неприемлемыми при применении лекарственного средства местно в глаз, поскольку при местном применении используются большие концентрации и местные физические/ химические условия могут влиять на активность препарата в месте введения.

Чувствительность

Распространенность приобретенной резистентности может изменяться географически и во времени для соответствующих видов микроорганизмов, поэтому желательно иметь местную информацию о резистентности микроорганизмов, особенно при лечении тяжелых инфекций.

При необходимости следует обратиться за советом к специалисту, если местная распространенность резистентности такова, что активность моксифлоксацина, по крайней мере против некоторых видов инфекций, сомнительна.

Чувствительные виды Условно резистентные виды Резистентные микроорганизмы Аэробные грамположительные микроорганизмы: виды Corynebacterium, включая: Corynebacterium diphtheriae Staphylococcus aureus(чувствительные к метициллину) Streptococcus pneumoniae Streptococcus pyogenes Streptococcus группы viridans Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Enterobacter cloacae Haemophilus influenzae Klebsiella oxytoca Moraxella catarrhalis Serratia marcescens Анаэробные микроорганизмы: Proprionibacterium acnes Другие микроорганизмы: Chlamydia trachomatis Аэробные грамположительные микроорганизмы: Staphylococcus aureus(устойчивые к метициллину) Staphylococcus, коагулазо-негативные виды (устойчивые к метициллину) Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Neisseria gonorrhoeae Другие микроорганизмы: отсутствуют   Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Pseudomonas aeruginosa Другие микроорганизмы: Отсутствуют  

Доклинические данные по безопасности

В ходе доклинических исследований эффекты после местного применения в глаз наблюдались только при применении дозы, значительно превышающей максимальную дозу для человека, что указывает на незначительную релевантность при клиническом применении.

Как и при применении других хинолонов, моксифлоксацин также оказался генотоксическим in vitro в клетках бактерий и млекопитающих. Можно делать предположения относительно порогового уровня генотоксичности, поскольку в значительно больших концентрациях эти эффекты могут привести к взаимодействию с бактериальной гиразой и топоизомеразой II в клетках млекопитающих. Во время исследований in vivo, несмотря на высокие дозы моксифлоксацина, никаких доказательств генотоксичности обнаружено не было. Таким образом, терапевтические дозы для человека обеспечивают адекватный уровень безопасности. Никаких признаков канцерогенного действия при доклинических исследованиях у животных не наблюдалось.

В отличие от других хинолонов, моксифлоксацин не продемонстрировал никаких фототоксических и фотогенотоксических свойств в процессе расширенных исследований in vitro и in vivo.

Фармакокинетика.

После местного применения моксифлоксацин абсорбировался в системный кровоток. Среднее статистическое значение максимальной концентрации Сmax и значение зависимости концентрация/время (AUC) в плазме составляли 2,7 нг/мл и 41,9 нг·ч/мл соответственно. Эти значения примерно в 1600 и 1200 раз ниже, чем средние значения Cmax и AUC соответственно, о которых сообщали после перорального применения терапевтических доз моксифлоксацина, составлявших 400 мг. Период полувыведения моксифлоксацина из плазмы – 13 часов.

Клинические характеристики.

Показания

Местное лечение бактериального конъюнктивита, вызванного чувствительными к моксифлоксацину штаммами бактерий.

Для получения информации относительно соответствующего применения антибактериальных средств смотрите официальные руководства.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к активному веществу, другим хинолонам или к любому из компонентов препарата.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Исследования взаимодействия с другими лекарственными средствами не проводились. Взаимодействие с другими лекарственными средствами маловероятно, поскольку моксифлоксацин имеет низкую системную концентрацию при местном офтальмологическом применении. Если одновременно назначают несколько офтальмологических лекарственных средств для местного применения, интервал между их применением должен составлять не менее 5 минут. Глазные мази следует применять последними.

Особенности применения

• Только для офтальмологического применения. Не для инъекций. Запрещается введение препарата Цитомоксан, капли глазные, путем субконъюнктивальной инъекции или непосредственно в переднюю камеру глаза.
• У пациентов, проходивших системную терапию хинолонами, наблюдались серьезные, порой летальные, реакции повышенной чувствительности (анафилактические), иногда после применения первой дозы. Некоторые реакции сопровождались сердечно-сосудистой недостаточностью, потерей сознания, ангионевротическим отеком (включая отек гортани, глотки и лица), обструкцией дыхательных путей, диспноэ, крапивницей и зудом.
• При возникновении аллергической реакции на препарат Цитомоксан, капли глазные, применение препарата необходимо прекратить. Серьезные острые реакции повышенной чувствительности на моксифлоксацин или любой компонент этого лекарственного средства могут потребовать неотложного лечения. При наличии клинических показаний следует восстановить проходимость дыхательных путей и осуществить кислородную терапию.
• Как и при применении других антибиотиков, длительное применение препарата Цитомоксан, капли глазные, может привести к чрезмерному росту нечувствительных микроорганизмов, включая грибы. При возникновении суперинфекции следует прекратить лечение и назначить соответствующую терапию.
• При системной терапии фторхинолонами, в том числе моксифлоксацином, может возникать воспаление и разрыв сухожилия, особенно у пациентов пожилого возраста, а также при одновременном применении с кортикостероидами. При первых признаках воспаления сухожилия лечение с применением препарата Цитомоксан, капли глазные, следует прекратить.
• Не рекомендуется носить контактные линзы во время лечения воспалений/инфекций глаза.
• Препарат не назначают детям младше 2 лет для лечения заболеваний глаз, вызванных Chlamydia trachomаtis, поскольку его действие не исследовалось у этой категории пациентов. Дети старше 2 лет с заболеваниями глаз, вызванными Chlamydia trachomitis, должны получать соответствующее системное лечение. Новорожденные должны получать соответствующее системное лечение в случае поражения глаз, вызванных Chlamydia trachomitis или Neisseria gonorrhoeae.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Репродуктивная функция

Исследований влияния препарата Цитомоксан, капли глазные, на репродуктивную функцию человека при местном применении не проводилось.

Ни о каких побочных реакциях со стороны репродуктивной функции мужчин или женщин во время применения каплей глазных с моксифлоксацина гидрохлоридом не сообщалось.

Беременность

Поскольку адекватных и хорошо контролируемых исследований применения препарата беременным женщинам не проводилось, Цитомоксан не следует применять во время беременности, за исключением тех случаев, когда ожидаемая польза от применения препарата для матери превышает потенциальный риск для плода.

Период кормления грудью

Неизвестно, выделяется ли моксифлоксацин или его метаболиты в грудное молоко. В исследованиях на животных было выявлено низкий уровень экскреции моксифлоксацина при пероральном применении. Следует с осторожностью назначать Цитомоксан женщинам, кормящим грудью.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Цитомоксан, капли глазные, не имеет или имеет незначительное влияние на способность управлять автотранспортом или другими механизмами. Временное помутнение зрения или другие нарушения зрения могут влиять на способность управлять автотранспортом или другими механизмами. Если затуманивание зрения возникает во время закапывания, пациенту необходимо подождать, пока зрение прояснится, прежде чем управлять автотранспортом или работать с другими механизмами.

Способ применения и дозы

Для офтальмологического применения.

Взрослые, в том числе пациенты пожилого возраста

Закапывать по 1 капле в пораженный глаз (глаза) 3 раза в сутки.

Обычно состояние улучшается в течение 5 дней, после чего лечение следует продолжать еще следующие 2–3 дня. Если в течение 5 дней лечения улучшение не наблюдается, следует проконсультироваться с врачом для уточнения диагноза и/или лечения. Продолжительность лечения зависит от степени тяжести заболевания и от клинической и бактериологической картины течения заболевания.

Дети

Нет необходимости в коррекции дозы для этой категории пациентов.

Пациенты с нарушениями функции печени и почек

Нет необходимости в коррекции дозы для этой категории пациентов.

Чтобы предупредить загрязнение кончика капельницы и содержимого флакона, необходимо соблюдать осторожность и не касаться век, прилегающих участков или других поверхностей кончиком флакона-капельницы.

Для предотвращения абсорбции капель через слизистую оболочку носа, особенно у новорожденных и детей, рекомендуется окклюзия носослезного канала в течение 2–3 минут после применения капель.

Не для инъекций. Запрещается введение препарата Цитомоксан путем субконъюнктивальной инъекции или непосредственно в переднюю камеру глаза.

Дети.

Во время клинических исследований капли глазные с моксифлоксацином гидрохлоридом оказался безопасными при применении детям, включая новорожденных. У пациентов до 18 лет зарегистрировано две побочные реакции: раздражение глаза и боль в глазу (частота возникновения – 0,9 %). См. также раздел «Особенности применения».

Передозировка

Учитывая характеристики препарата, не ожидается токсического эффекта в случае передозировки при применении препарата в глаз или при случайном проглатывании содержимого одного флакона.

Побочные реакции

Во время клинических исследований наиболее распространенными побочными реакциями были боль в глазу и раздражение глаза, которые возникали примерно у 1 – 2 % пациентов.

Следующие побочные реакции, которые наблюдались во время клинических исследований капель глазных с моксифлоксацином гидрохлоридом, классифицированы следующим образом: очень часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100 ), редко (≥1/10000 до <1/1000) и очень редко (<1/10000). В каждой группе побочные эффекты представлены в порядке уменьшения их степени тяжести.

Система органов Побочные реакции согласно MedDRA (версия 15.1) Со стороны кровеносной и лимфатической системы Редко: снижение уровня гемоглобина   Со стороны нервной системы Нечасто: головная боль Редко: парестезии Со стороны органов зрения Часто: боль в глазу, раздражение глаза Нечасто: точечный кератит, синдром сухого глаза, конъюнктивальное кровоизлияние, гиперемия конъюнктивы, гиперемия глаза, зуд глаза, аномальная чувствительность глаз, отек век, ощущение дискомфорта в глазу Редко: дефект эпителия роговицы, нарушения со стороны роговицы, окраска роговицы, конъюнктивит, блефарит, припухлость глаза, боль в веках, отек конъюнктивы, помутнение зрения, снижение остроты зрения, астенопия, нарушения со стороны век, эритема век. Со стороны респираторной системы, торакальные и медиастинальные нарушения Редко: ощущение дискомфорта в носу, фаринголарингеальная боль, ощущение инородного тела (в горле) Со стороны желудочно-кишечного тракта Нечасто: дизгевзия Редко: рвота Со стороны печени и желчевыводящих путей Редко: повышение уровня аланин-аминотрансферазы, повышение уровня гамма-глютамилтрансферазы

В период послерегистрационного наблюдения были обнаружены дополнительные побочные реакции. Оценить частоту их возникновения невозможно. В пределах каждой системы органов побочные реакции представлены в порядке уменьшения их тяжести.

Система органов Побочные реакции согласно MedDRA (версия 15.1) Со стороны иммунной системы повышенная чувствительность Со стороны нервной системы головокружение Со стороны органов зрения язвенный кератит, кератит, повышенное слезотечение, фотофобия, выделения из глаз Со стороны сердечной системы учащенное сердцебиение Со стороны респираторной системы, торакальные и медиастинальные нарушения диспноэ Со стороны желудочно-кишечного тракта тошнота Со стороны кожи и подкожной ткани эритема, зуд, сыпь, крапивница

У пациентов, проходивших системную терапию хинолонами, наблюдались серьезные, порой летальные реакции повышенной чувствительности (анафилактические), иногда – после применения первой дозы. Некоторые реакции сопровождались сердечно-сосудистой недостаточностью, потерей сознания, шумом в ушах, отеком глотки или лица, диспноэ, крапивницей и зудом (см. раздел «Особенности применения»).

Воспаление и разрывы сухожилий могут возникать при системном применении фторхинолонов. Исследования и постмаркетинговый опыт применения системных хинолонов указывают на то, что риск возникновения таких разрывов может увеличиваться у пациентов, получающих кортикостероиды, особенно у пациентов пожилого возраста, и при большой нагрузке на сухожилия, включая ахиллово сухожилие (см. раздел «Особенности применения»).

Срок годности

3 года.

Срок годности после вскрытия флакона 28 суток.

Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка. По 5 мл во флаконе. По 1 флакону в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Аналоги:

• Моксифлоксацин-фармекс гл.капли 5мг/мл 5мл фл.крыш.кап.
• Моксифлоксацин-фармекс табл.п/об. 400мг №5*