онлайн аптека Контакты:

+38 (050)270 39 36
+38 (063)982 79 79

email: [email protected]

Топ препаратов



Метилпреднизолон-ФС табл.0.008г №30

Метилпреднизолон-ФС табл.0.008г №30
  • Код товара: 33474
  • Производитель: ФармаСтарт г.Киев
  • Действующее вещество: метилпреднизолон
  • Срок годности: до 01.01.22
  • Наличие: нет в наличии


Быстрый заказ Метилпреднизолон-ФС табл.0.008г №30

Оставьте ваши данные, мы Вам перезвоним!

Ваше имя:
Номер телефона:
   

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

МЕТИЛПРЕДНІЗОЛОН-ФС

(METYLPREDNISOLONE-PS)

Загальна  характеристика:

міжнародна та хімічна назви: метилпреднізолон;

11b,17,21-trihydroxy-6a-methylpregna-1,4-diene-3,20-dione;

основніфізико-хімічнівластивості:  таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми, плоскоциліндричні, з насічкою у вигляді хреста;

склад:  1 таблетка містить  метилпреднізолону   4 мг або 8 мг;

допоміжні речовини:  лактози  моногідрат  (таблетоза),  крохмаль    кукурудзяний/ картопляний, натрію крохмалю гліколят (тип А), магнію стеарат, кремній колоїдний безводний. 

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Прості препарати кортикостероїдів для системного застосування. Глюкокортикостероїди. Метилпреднізолон. Код АТС Н02А В04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Метилпреднізолон-ФС - синтетичний глюкокортикостероїд - аналог преднізолону. За активністю близький до преднізолону, але практично не має мінералокортикоїдної активності, що забезпечує кращу сприйнятливість. Препарат виявляє  протизапальну, десинсебілізуючу та антиалергічну дію, а також має протишокові, антитоксичні та імунодепресивні властивості. На відміну від цитостатиків імунодепресивні властивості Метилпреднізолону-ФС не пов’язані з мітостатичною дією, а є результатом пригнічення різних етапів імуногенезу: міграції стовбурних клітин кісткового мозку, міграції В-клітин і взаємодії Т- і В-лімфоцитів.

Подібно до інших кортикостероїдів, Метилпреднізолон-ФС гальмує вивільнення цитокінів (інтерлейкінів 1 і 2, і g-інтерферону) з лімфоцитів і макрофагів, пригнічує вивільнення еозинофілами медіаторів запалення, знижує метаболізм арахідонової кислоти. Стимулюючи стероїдні рецептори, індукує утворення особливого класу   білків - ліпокортинів, що мають протинабрякову активність.

У відносно високих дозах гальмує розвиток лімфоїдної та сполучної тканин, у тому числі ретикулоендотелію; зменшує кількість опасистих клітин, які є місцем утворення гіалуронової кислоти; пригнічує активність гіалуронідази і сприяє зменшенню проникності капілярів. Затримує синтез і прискорює розпад білків. Має ліполітичну і ліпогенетичну активність.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо Метилпреднізолон-ФС швидко всмоктується переважно у проксимальному відділі тонкого кишечнику. Утворює слабко дисоціюючі зв’язки з альбуміном і транскортином. У зв’язаному стані знаходиться від 40 до 90 % препарату. Об’єм розподілу Метилпреднізолону-ФС становить 61 л. Препарат метаболізується переважно у печінці. Основні метаболіти -  20-b-гідроксиметилпреднізолон і 20-b-гідрокси-6-a-метилпреднізолон. Метаболіти виділяються головним чином із сечею у вигляді глюкуронідів, сульфатів і некон’югованих сполук. Реакції кон’югації відбуваються в основному у печінці,     менше - у нирках. Кліренс Метилпреднізолону-ФС становить 383 л/день; період напіввиведення - 165 хвилин.

Показання для застосування.

Первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз; ревматичні захворювання (ревматоїдний артрит, остеоартрит, бурсит, анкілозуючий спондиліт, системний червоний вовчак); шкірні захворювання: пухирчатка, ексфоліативний дерматит, тяжкі форми псоріазу, контактний дерматит, алергічний дерматит; бронхіальна астма; хронічні обструктивні захворювання дихальних шляхів; саркоїдоз; сироваткова хвороба; медикаментозні алергії; сезонний і звичайний алергічний риніт; аутоімунна гемолітична анемія; ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура; вроджена еритроїдна гіпопластична анемія; виразковий коліт; хвороба Крона; паліативне лікування деяких форм пухлинної хвороби (лейкемії та лімфоми).

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймають внутрішньо. Дози підбираються індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, реакції пацієнта і передбачуваного терміну лікування. Як правило, необхідно протягом декількох днів дотримуватися високої початкової дози, яка залежно від захворювання може становити від 4 до 48 мг на добу.  У легких випадках достатнім є призначення малих доз. Високі початкові дози препарату можуть бути необхідними при розсіяному склерозі ( 200 мг на добу), набряку мозку (200-1 000 мг на добу), трансплантації органів (до 7 мг/кг на добу).

Якщо при адекватному лікуванні клінічний ефект відсутній, Метилпреднізолон-ФС необхідно поступово відмінити і призначити інші ліки. Після досягнення терапевтичного ефекту необхідно визначити адекватну дозу препарату для підтримуючого лікування. З цією метою початкову дозу через невеликі проміжки часу знижують до того мінімального рівня, при якому зберігається задовільний клінічний ефект. Звичайно (залежно від вираженості симптомів) необхідно досягти мінімальної підтримуючої дози  4 - 12 мг Метилпреднізолону-ФС на добу.

При лікуванні бронхіальної астми та хронічних обструктивних захворювань легенів спочатку Метилпреднізолон-ФС призначають у дозі 32 - 40 мг на добу. Потім через кожні 4 дні дозу знижують на 8 мг. Через 3 - 4 тижні лікування прийом таблеток припиняють або переходять на інгаляційні глюкокортикостероїди. При тяжкій формі астми, при тривалій терапії мінімальна доза Метилпреднізолону-ФС становить 4 - 8 мг на добу. Терапія повинна бути циркадною, альтернуюча терапія у більшості випадків неможлива. За наявності нічних і ранкових нападів добову дозу можна розділити на два прийоми: 2/3 дози вранці та 1/3 дози ввечері (між 18.00 і 20.00 год).

При гострому альвеоліті початкова доза для прийому у перший тиждень становить    32-40 мг на добу (в 1 або 2 прийоми). Потім дозу поступово знижують з переходом на однократний щоденний прийом.

При фіброзі легенів початкова доза становить 24 - 32 мг на добу у комбінації з азатіоприном або пеніциламіном. Потім дозу поступово знижують до рівня, що визначається індивідуально: 4 - 8 мг на добу.

При саркоїдозі початкова доза становить 32 - 40 мг на добу у 2 прийоми до початку дії препарату, потім переходять на однократний прийом препарату і протягом 4 - 6 тижнів дозу поступово знижують.

При полінозі, алергічному риніті Метилпреднізолон-ФС використовують на додаток до антигістамінних препаратів і місцевих протиалергічних засобів у випадку їх недостатньої ефективності і небезпеки ураження дихальних шляхів. У цих випадках Метилпреднізолон-ФС, як правило, застосовують у початковій дозі 16 мг на добу протягом перших 4 днів, потім протягом наступних 4 днів дозу знижують до 8 мг на добу. Прийом препарату припиняють через 8 днів. Якщо досягнутий ефект недостатній, можна продовжити прийом препарату до 2 - 3 тижнів у щоденній дозі  4 - 8 мг.

При захворюваннях шкіри початкова доза Метилпреднізолону-ФС може становити від    

80 до 160 мг на добу залежно від ступеня тяжкості та форми захворювання. Дозу швидко знижують, тому що загальна тривалість лікування звичайно не перевищує         2 - 4 тижнів. Тільки в окремих випадках прийом препарату може бути продовжений до декількох місяців.

При лікуванні аутоімунних захворювань залежно від ступеня тяжкості і форми початкова доза становить 40 - 60 мг на добу. Потім доза знижується до підтримуючої, прийом якої може бути необхідний протягом кількох років. У випадку гострих форм можлива пульс-терапія високими дозами.

При ревматичному ураженні суглобів початкова доза Метилпреднізолону-ФС становить 16 - 24 мг на добу. При вісцеральному ревматизмі - до 60 мг на добу. Потім дозу поступово знижують, досягаючи підтримуючої дози не більше 8 мг на добу.

При аутоімунній гемолітичній анемії початкова доза Метилпреднізолону-ФС становить 80 - 160 мг на добу. При досягненні ефекту (звичайно протягом 2 тижнів від початку прийому) дозу поступово знижують до підтримуючої.

При виразковому коліті та хворобі Крона початкова доза Метилпреднізолону-ФС становить 40 - 80 мг на добу. Потім дозу поступово знижують. При виразковому коліті терапію необхідно закінчити якнайшвидше. Якщо при хворобі Крона необхідна більш тривала терапія, то треба досягти альтернуючого режиму застосування.

У випадку замісної терапії при недостатності кори надниркових залоз Метилпреднізолон-ФС застосовують у дозі 4 - 8 мг на добу. За необхідності поєднують із препаратами мінералокортикоїдів.

Побічна дія.

Порушення водно-електролітного балансу: затримка натрію та рідини в організмі, хронічна серцева недостатність у кардіологічних хворих, артеріальна гіпертензія, втрата калію та гіпокаліємічний алкалоз.

З боку опорно-рухового апарату: стероїдна міопатія, м'язова слабкість, остеопороз, патологічні переломи хребців, артропатія Шарко.

З боку травного тракту: виразки гастродуоденальної зони з можливістю перфорації та кровотечі, шлункові кровотечі, панкреатит, езофагіт, перфорація кишечнику.

З боку шкіри: погіршення процесів регенерації, петехії і екхімози, витончення шкіри, гіпо- та гіперпігментація.

Метаболічні порушення: негативний азотистий баланс унаслідок катаболізму білків.

Неврологічні порушення: підвищення внутрішньочерепного тиску, псевдопухлина мозочка, психічні порушення і судомні напади.

Ендокринні порушення: порушення менструального циклу, кушингоїдний синдром, пригнічення гіпофізарно-адреналової системи, зниження толерантності до вуглеводів, маніфестація латентного цукрового діабету, збільшення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемізуючих засобах у хворих на цукровий діабет, затримка росту у дітей.

З боку органів зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску і екзофтальм.

З боку імунної системи: «змазування» клінічної картини наявних та активізація латентних інфекцій, опортуністичні інфекції, реакції гіперчутливості (у тому числі анафілаксія), пригнічення реакцій у пробах із шкірними алергенами.

Протипоказання.

Застосування Метилпреднізолону-ФС протипоказано при підвищеній чутливості до препарату. Тривале застосування Метилпреднізолону-ФС протипоказано при гострих вірусних інфекціях (оперізувальний лишай, простий лишай, вітряна віспа); при HbsAG-позитивному активному хронічному гепатиті; ураженнях лімфатичних вузлів після щеплення проти туберкульозу; епідемічному паротиті; у період від 6 тижнів до і до        2 тижнів після профілактичних щеплень.

Не рекомендується застосування Метилпреднізолону-ФС жінкам у період вагітності та годування груддю. За необхідності використання препарату потрібно ретельно співставити ризик від його застосування для плоду або дитини та користь для матері.

Передозування.

Гостре передозування Метилпреднізолону-ФС у клініці не описано. При тривалому застосуванні препарату можливий розвиток кушингоїдного синдрому.

Особливості застосування.

Лікування необхідно проводити під контролем лікаря.

Метилпреднізолон-ФС використовують у двох режимах: у вигляді циркадної терапії та альтернуючої терапії. При циркадній терапії препарат приймають після їди, переважно після сніданку, не розжовуючи і запиваючи необхідною кількістю рідини. В окремих випадках, наприклад за наявності ранкових і нічних нападів у пацієнтів з обтураційними захворюваннями легенів, добову дозу можна розділити на два прийоми: 2/3  дози вранці та 1/3 дози ввечері (між 18.00 і 20.00 год).

При альтернуючій терапії препарат приймають кожний другий день у подвоєній дозі після сніданку (між 6.00 і 8.00 год), не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При одночасному застосуванні препарату з рифампіцином, фенітоїном, барбітуратами ефект Метилпреднізолону-ФС знижується. Пероральні контрацептиви, що містять естрогени, посилюють дію Метилпреднізолону-ФС.

При застосуванні Метилпреднізолону-ФС одночасно з нестероїдними протизапальними засобами збільшується ризик шлунково-кишкових кровотеч.

При одночасному застосуванні з Метилпреднізолоном-ФС знижується ефективність пероральних протидіабетичних препаратів, антикоагулянтів - похідних кумарину, соматотропіну.

При одночасному застосуванні Метилпреднізолону-ФС з празиквантелом вміст празиквантелу у крові може знижуватися. Одночасне застосування Метилпреднізолону-ФС з хлороквіном, гідроксихлороквіном, метлоквіном збільшує ризик розвитку міопатії, кардіоміопатії. Дія серцевих глікозидів посилюється при одночасному застосуванні з Метилпреднізолоном-ФС. Одночасне застосування Метилпреднізолону-ФС із салуретиками і проносними засобами збільшує втрату калію.

Умови та термін  зберігання. 

Зберігати у недоступному для дітей,   захищеному від світла місці при температурі      15 - 25º С. Термін придатності - 3 роки.

Умови  відпуску. За рецептом.

Упаковка.  По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 3 контурні чарункові упаковки у пачці картонній.

Аналоги:


Интернет аптека, лекарства

online apteka вход в интернет магазин:

Электронная почта

Пароль

 востановить пароль

  Отмена
Нет учетной записи?
Зарегистрироваться