Главная » Каталог лекарств

ОЗУРДЕКС 0,7 мг №1 дексаметазон

Аналоги в наличии:

• Софрадекс 5мл №1 краплі очні та вушні
• Дексаметазон 4мг/1мл №25 амп.
• Амбене 2 мл №50 амп.
• Озурдекс (дексаметазон) 0,7мг имплантат для интравитреального вв
• Озурдекс (дексаметазон) 0,7мг имплантат для интравитреального вв
• Софрадекс капли глазные и ушные 5мл №1

Склад

діюча речовина: дексаметазон;

1 імплантат містить 700 мкг дексаметазону;

допоміжні речовини: кислоти молочної та кислоти гліколевої сополімер 50:50 (Resomer ®  RG 502), кислоти молочної та кислоти гліколевої сополімер 50:50 (Resomer ®  RG 502H).

Лікарська форма

Імплантат для інтравітреального введення.

Основні фізико-хімічні властивості: пристрій для ін'єкцій для одноразового використання, що місити імплантат у формі стержня, який є невидимим. Імплантат має діаметр приблизно 0,46 мм та завдовжки 6 мм.

Фармакотерапевтична група

Офтальмологічні протизапальні засоби.

Код ATX S01B А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинамика.

Відомо, що дексаметазон – потужний кортикостероїд, який чинить виражену протизапальну дію і пригнічує набряк шляхом зменшення відкладення фібрину, проникності капілярів та фагоцитарної інфільтрації у відповідь на запалення. Фактор росту ендотелію сосудів (VEGF) – цитокін, який виробляється у підвищених концентраціях при врегулюванні макулярного набряку. Він є потужним стимулятором судинної проникності. Було продемонстровано, що кортикостероїди перешкоджають експресії фактора зростання ендотелію судин. Крім того, кортикостероїди запобігають вивільненню простагландинів, деякі з яких були ідентифіковані як медіатори кістоїдного макулярного набряку.

Діабетичний макулярний набряк

Ефективність імплантату Озурдекс ®  оцінювалась у двох 3-річних багатоцентрових підвійних сліпих рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях за однаковою схемою у паралельних групах, що разом охоплювали 1048 пацієнтів (дослідження 206207-010 та 20620). Загалом 351 пацієнт був рандомізований до групи Озурдекс ® , 347 – до групи дексаметазону із дозуванням 350 мкг та 350 пацієнтів – до групи плацебо.

Пацієнти мали проходити процедуру повторної імплантації на підставі толщини сітківки ока > 175 мікрон, що вимірювалася за допомогою оптичної когерентної томографії (OCT), або якщо показники OCT, на думку дослідників, підтверджували наявність залишкового набряку сітківки в ля. Пацієнтам робили до 7 з інтервалами не частіше ніж кожних 6 місяців.

Застосування альтернативної терапії дозволялося за рішенням дослідників на будь-якому етапі дослідження, але це призводило до виключення з дослідження.

Загалом 36% пацієнтів, яким вводився Озурдекс® , припинили долю у дослідженні з будь-якої причини, порівняно з 57% пацієнтів з групи плацебо. Співвідношення учасників, які припинили участь у дослідженні внаслідок побічних реакцій, було дуже схожим як у групі препарату Озурдекс ® , так і у групі плацебо (13% проти 11%). Співвідношення учасників, які припинили участь у дослідженні внаслідок відсутності ефективності, було меншим у групі Озурдекс ® , ніж у групі плацебо (7% проти 24%).

Первинні та ключові вторинні кінцеві точки у дослідженнях 206207-010 та 011 наведені у таблиці 1. Після покращення зір у пацієнтів групи дексаметазону (DEX 700) погіршився через утворення катаракти. Покращення зору було повторно оцінено після видалення катаракти.

Таблиця 1. Ефективність у дослідженнях 206207-010 та 206207-011 (ІТT (група з урахуванням призначеного лікування))

 

Кінцева точка

Дослідження

206207-010

Дослідження

206207-011

Сумарні дані досліджень 206207-010 та 206207-011

DEX

700,

кількість учасників – 163

Плацебо,

кількість учасників – 165

DEX 700,

кількість учасників – 188

Плацебо,

кількість учасників – 185

DEX 700,

кількість учасників – 351

Плацебо,

кількість учасників – 350

Середня зміна показників за шкалою BCVA* протягом 3 років з огляду на AUC** (літери)

4,1

1,9

2,9

2,0

3,5

2,0

P-значення

0,016

0,366

0,023

BCVA ≥ 15 літер покращення від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування (%)

22,1

13,3

22,3

10,8

22,2

12,0

P-значення

0,038

0,003

< 0,001

Середня зміна показників за шкалою BCVA від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування (літери)

4,1

0,8

1,3

• 0,0

2,6

0,4

P-значення

0,020

0,505

0,054

Середня зміна толщини сітківки за показниками оптичної когерентної томографії (OCT) у центральному підполі протягом 3 років з огляду на AUC (мкм)

• 101,1

• 37,8

• 120,7

• 45,8

• 111,6

• 41,9

P-значення

<0,001

< 0,001

< 0,001

* Максимальна гострота зору з корекцією (BCVA)

** Площа під кривою (AUC)

Первинні та ключові вторинні кінцеві точки за сумарним аналізом псевдофакічних пацієнтів наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Ефективність у псевдофакічних пацієнтів (об'єднані дослідження 206207-010 та 206207-011)

Кінцева точка

DEX 700,

кількість учасників – 86

Плацебо, кількість учасників – 101

P-значення

Середня зміна показників за шкалою BCVA протягом 3 років з огляду на AUC (літери)

6,5

1,7

 < 0,001

BCVA ≥ 15 літер покращення від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування (%)

23,3

10,9

0,024

Середня зміна показників за шкалою BCVA від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування

6,1

1,1

0,004

Середня зміна толщини сітківки за показниками оптичної когерентної томографії (OCT) у центральному підполі протягом 3 років з огляду на AUC (мкм)

• 131,8

• 50,8

< 0,001

Первинні та ключові вторинні кінцеві точки за сумарним аналізом для пацієнтів, які проходили попереднє лікування, наведені у таблиці 3.

Таблиця 3. Ефективність у пацієнтів, які проходили попереднє лікування (об'єднані дослідження 206207-010 та 206207-011)

Кінцева точка

DEX 700,

кількість учасників – 247

Плацебо, кількість учасників – 261

P-значення

Середня зміна показників за шкалою BCVA протягом 3 років з огляду на AUC (літери)

3,2

1,5

0,024

BCVA ≥ 15 літер покращення від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування (%)

21,5

11,1

0,002

Середня зміна показників за шкалою BCVA від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування

2,7

0,1

0,055

Середня зміна толщини сітківки за показниками оптичної когерентної томографії (OCT) у центральному підполі протягом 3 років з огляду на AUC (мкм)

• 126,1

• 39,0

< 0,001

Оклюзія центральної вені сітківки/оклюзія гілки вені сітківки

 100 7-009 ) . Загалом було рандомізовано 427 пацієнтів до групи препарату Озурдекс ® , 414 – до групи дексаметазону у дозі 350 мкг та 426 пацієнтів – до групи плацебо.

Базуючись на результатах об'єднаних досліджень, лікування імплантатами Озурдекс ®  виявило статистично значно більшу кількість пацієнтів, визначених як такі, що досягли покращення максимальної гостроти зору з корекцією (BCVA) ≥ 15 символів від вихідних показників через 90 днів після ін'єкції одного імплантату, порівняно з групою 0.

Відсоток пацієнтів, які досягли покращення первинної ефективності ≥ 15 символів максимальної гостроти зору з корекцією порівняно з вихідними показниками після ін'єкції одного імплантату, наведено у таблиці 4.

Терапевтичний ефект відзначався у першій точці спостереження на 30-й день. Максимальний ефект від лікування спостерігався на 60-й день і різниця у кількості пацієнтів, визначених як такі, що досягли покращення, була статистично значною у групі препарату Озурдекс ®  порівняно з групою плацебо протягом усієї години до 90-го дня після ін'єкції. Залишалася тенденція до покращення максимальної гостроти зору з корекцією ≥ 15 символів щодо вихідних показників у значно більшого відсотка респондентів, яких лікували імплантатом Озурдекс ®  порівняно з групою плацебо на 180-й день.

Таблиця 4. Співвідношення пацієнтів з покращенням максимальної гостроти зору з корекцією ≥ 15 символів щодо вихідних показників досліджуваного ока (об'єднані результати ITT групи)

День огляду

Озурдекс ®  кількість пацієнтів – 427

Плацебо кількість пацієнтів – 426

День 30

День 60

День 90

День 180

21,3%  a

29,3%  a

21,8%  a

21,5%

7,5%

11,3%

13,1%

17,6%

 a  Коефіцієнт у групі препарату Озурдекс ®  значно вищий порівняно з групою плацебо (p < 0,001)

Середній показник зміни максимальної гостроти зору з корекцією порівняно з вихідними показниками був значно більшим у групі Озурдекс ®  порівняно з групою плацебо під час усіх спостережень.

У кожному дослідженні фази III та об'єднаному аналізі година, потрібна для досягнення покращення максимальної гостроти зору з корекцією ≥ 15 символів (3 лінії) на кумулятивних кривих відповідях, значно відрізнялася у групі препарату Озурдекс ®  порівняно з групою плацебо (p < 0,001); пацієнти, які застосовували імплантат Озурдекс® , раніше досягали покращення максимальної гостроти зору з корекцією у 3 лінії, ніж пацієнти групи плацебо.

У числовому співвідношенні імплантат Озурдекс ®  був значно ефективніший, ніж плацебо, для запобігання втрати зору, що продемонстровано нижчим відсотком пацієнтів, які мали погіршення зору ≥ 15 символів у групі препарату Озурдекс ®  протягом 6-місячного періоду оцінки.

У кожному дослідженні фази III та об'єднаному аналізі середній показник толщини сітківки ока був значно меншим, а середнє зниження від вихідних показників було значно більшим у групі препарату Озурдекс ®  (–207,9 мікрон) порівняно з групою плацебо (–95,0 мікрон) на 90-й день (p < ).

Лікувальний ефект, як підтверджується оцінкою максимальної гостроти зору з корекцією на 90-й день, підтримувався цим анатомічним виявленням. Середнє зниження (–119,3 мікрон) товщини сітківки ока до 180-го дня, порівняно з групою плацебо, не було істотним.

Пацієнти, які мали показник максимальної гостроти зору з корекцією < 84 або показник толщини сітківки ока > 250 мікрон, що вимірювався за допомогою оптичної когерентної томографії, та які, на думку дослідників, не піддавалися ризику у разі використання терапії, могли бути обраними для лікування імплантатом Озурдекс ®  у відкритті. 98 % пацієнтів, які лікувалися у відкритій фазі дослідження, було введено імплантат Озурдекс на  5–7 місяці після початку лікування.

Максимальна реакція спостерігалася на 60-й день від початку лікування у відкритій фазі дослідження. Кумулятивні коефіцієнти відповіді були вищими протягом відкритої фази дослідження у тих пацієнтів , які отримали два послідовні введення імплантату Озурдекс® , порівняно з тими пацієнтами, які не отримали ін'єкцію імплантату Озурдекс® у  початковій фазі.

Відсоток респондентів на кожному годинниковому проміжку був завжди більшим після іншого введення, порівняно з першим введенням. Проте, затримка введення на 6 місяців призводить до нижчого відсотка респондентів під час усіх годинних проміжків у порівнянні з тими, хто отримав другу ін'єкцію Озурдекс ®  у відкритій фазі дослідження.

Увеїт

Клінічну ефективність імплантату Озурдекс ®  оцінювали у разовому багатоцентровому сліпому рандомізованому дослідженні лікування неінфекційного запалення заднього сегмента ока у пацієнтів з увеїтом.

Загалом 229 пацієнтів було рандомізовано у групи отримання імплантатів дексаметазону у дозі 350 мкг або 700 мкг або плацебо. З них 77 пацієнтам введено імплантат Озурдекс ® , 76 – дексаметазон у дозі 350 мкг та 76 – плацебо. Загалом 95 % пацієнтів завершили 26-тижневе дослідження.

Відсоток пацієнтів із помутнінням склистого тіла із показником 0 досліджуваного ока на 8-й тиждень дослідження (первинна кінцева точка) був у 4 рази більшим (46,8 %) порівняно з групою плацебо (11,8 %), p < 0,001. Статистична перевага тривала до 26-ї тижня включно (p ≤ 0,014), як зазначено у таблиці 5.

Криві кумулятивного коефіцієнта відповіді (тривалість до встановлення помутніння склистого тіла з показником 0) значно відрізнялися у пацієнтів, які отримували лікування імплантатом Озурдекс® порівняно  з групою плацебо (p < 0,001). Покращення настає раніше і помічається більша ефективність лікування.

Зменшення помутніння склистого тіла супроводжувалося покращенням гостроти зору. Співвідношення пацієнтів з покращенням максимальної гостроти зору з корекцією щонайменше ≥ 15 символів порівняно з вихідними показниками у дослідженні ока на 8-й тиждень було у 6 разів більшим (42,9 %) у групі Озурдекс ®  (42,9 %) порівняно з групою плацебо (6,6 %). Статистична перевага досягалася на 3-й неділі і тривала до 26-ї неділі включно (p < 0,001), як зазначено в таблиці 5.

Відсоток пацієнтів, які вимагали альтернативного лікування до 8-ї тижня, був у 3 рази менший у групі препарату Озурдекс ®  (7,8 %), ніж у групі плацебо (22,4 %), p = 0,012, порівняно з вихідними показниками.

Таблиця 5. Співвідношення пацієнтів з показником 0 з помутнінням склистого тіла та з покращенням максимальної гостроти зору з корекцією ≥ 15 символів щодо вихідних показників досліджуваного ока (ITT група)

Дата огляду

Помутніння склоподібного тіла з показником 0

Покращення гостроти зору з максимальною корекцією ≥ 15 символів від початкового рівня

Дексаметазон 700

К-ть пацієнтів – 77

Плацебо

К-ть пацієнтів – 76

Дексаметазон 700

К-ть пацієнтів – 77

Плацебо

К-ть пацієнтів – 76

Тиждень 3

23,4%

11,8%

32,5% a

3,9%

Тиждень 6

42,9% a

9,2%

41,6% a

7,9%

Тиждень 8

46,8% a

11,8%

42,9% a

6,6%

Тиждень 12

45,5% a

13,2%

41,6% a

13,2%

Тиждень 16

40,3% b

21,1%

39,0% a

13,2%

Тиждень 20

39,0% c

19,7%

40,3% a

13,2%

Тиждень 26

31,2% d

14,5%

37,7% a

13,2%

 а  p<0,001;  b  p = 0,010;  c  p = 0,009;  d  p ??= 0,014

Діти

Європейське агентство з лікарських засобів відмовилося від зобов'язання надавати результати досліджень застосування імплантату Озурдекс ®  у всіх педіатричних підгрупах щодо оклюзії вені сітківки, а також щодо діабетичного макулярного набряку.

Фармакокінетика.

Дані щодо концентрації у плазмі були получені у підгрупи з 21 пацієнта під час двох 6-місячних досліджень ефективності перед застосуванням та на 7-й, 30-й, 60-й та 90-й день після ін'єкції інтравітреального імплантату для одноразового використання, що містив 350 мкг або 700 мкг. 95 % показників концентрації дексаметазону у плазмі після застосування 350 мкг та 86 % після застосування 700 мкг були нижчими за найнижчу межу кількісної оцінки (0,05 нг/мл). Максимальна концентрація у плазмі 0,094 нг/мл спостерігалась у одного пацієнта з групи застосування 700 мкг. Виявилося, що концентрація дексаметазону у плазмі не залежить від віку, маси тіла чи статі пацієнта.

Дані щодо концентрації у плазмі крові були отримані у підгрупі пацієнтів в двох базових дослідженнях діабетичного макулярного набряку перед введенням дози і в 1-й, на 7-й та 21-й день, а також через 1,5 та 3 місяці після інтравітреальної ін'єкції інтравітреального імплантата для одноразового використання, що містив 350 мкг або 700 мкг дексаметазону. 100% показників концентрації дексаметазону у плазмі крові після застосування 350 мкг та 90% після застосування 700 мкг були нижчими за найнижчу межу кількісної оцінки (0,05 нг/мл). Максимальна концентрація у плазмі 0,102 нг/мл спостерігалась у 1 пацієнта з групи застосування 700 мкг. Виявилось, що концентрації дексаметазону у плазмі крові не залежать від віку, маси тіла чи статі пацієнтів.

У 6-місячному дослідженні на мавпах після одноразової інтравітреальної ін'єкції імплантату Озурдекс® максимальна  концентрація (С mах ) дексаметазону у склистому тілі становила 100 нг/мл на 42-й день після ін'єкції та 5,57 нг. Дексаметазон визначався у склистому тілі ще й через 6 місяців після ін'єкції. Порядок ранжування концентрації дексаметазону був такий: сітківка > райдужна оболонка > циліарне тіло > склисте тіло > водяниста волога > плазма.

У дослідженні метаболізму in vitro після 18 годин інкубації С14-дексаметазону з людською роговою оболонкою, райдужною оболонкою, циліарним тілом, судинною оболонкою, сітківкою, склистим тілом та тканинами склери метаболітів препарату не спостерігалось. Ці результати співпадають з результатами досліджень метаболізму тканини ока тварин.

Дексаметазон метаболізується до кінцевих жиро- та водорозчинних метаболітів, які виділяються з жовчю та січою.

Матриця Озурдексу ®  повільно розпадається до кислоти молочної та гліколевої кислоти завдяки простому гідролізу, потім – до діоксиду вуглецю і води.

Показання

Лікування дорослих пацієнтів:

• з макулярним набряком, який виник внаслідок оклюзії центральної вені сітківки або оклюзії гілки вені сітківки;
• із запаленням заднього сегмента ока у вигляді неінфекційного увеїту;
• з порушенням зору внаслідок діабетичного макулярного набряку, у яких псевдофакічне око або для яких некортикостероїдна терапія є неефективною чи неприйнятною.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• Острая або потенційна окулярна або періокулярна інфекція, включаючи більшість вірусних захворювань рогівки та кон'юнктиви, зокрема активний герпетичний епітеліальний кератит (деревоподібний кератит), вакцинальна хвороба, вітряна віспа, мікобактеріальні інфекції та грибкові хвороби.
• Розвинута глаукома (за недостатньої ефективності медикаментозної терапії).
• Афакія з розривом задньої капсули хрусталіка.
• Наявність імплантованих передньокамерних інтраокулярних лінз, ірис-кліпс інтраокулярної лінзи, задньокамерної інтраокулярної лінзи з трансскелярною фіксацією при одночасному розриві задньої капсули хрусталика.

Особливі заходи безпеки

Будь-яка інтравітреальна ін'єкція (включаючи ін'єкції Озурдекс® ) може асоціюватися з ендофтальмітом, внутрішньоочним запаленням, підвищеним внутрішньоочним тиском та відшаруванням сітківки ока. Завжди слід використовувати належну асептичну методику ін'єкції. Крім того, після ін'єкції пацієнтів необхідно оглядати з метою забезпечення раннього лікування у разі виникнення інфекції або підвищеного внутрішньоочного тиску. Огляд може включати перевірку кровопостачання диска зорового нерва відразу після ін'єкції, вимірювання артеріального тиску протягом 30 хвилин після ін'єкції та біомікроскопію ока у проміжку між іншим та сьомим днями після ін'єкції.

Пацієнтів необхідно проінструктувати про негайне повідомлення при виникненні будь-яких симптомів, які можуть свідчити про ендофтальміт або будь-які з вищезгаданих станів, наприклад, біль в оці, помутніння зору.

Всі пацієнти з розривом задньої капсули хрусталика ока, зокрема пацієнти з хрусталиком у задній камері (наприклад, внаслідок хірургічного лікування катаракти), та/або пацієнти, у яких райдужна оболочка розкрита в порожнину склястого тіла (наприклад внаслідок іридектомії), внаслідок вітректомії або без неї, знаходяться в групі. Міграція імплантату в передню камеру може призвести до набряку рогівки. У разі стійкої тяжкої форми набряку рогівки може виникнути потреба в трансплантації рогівки.

Іншим групам пацієнтів, крім тих, яким протипоказане застосування імплантату Озурдекс® (  див. розділ «Протипоказання»), імплантат слід застосовувати з обережністю і лише після зваженої оцінки співвідношення ризику та користі. Ці пацієнти повинні знаходитися під наглядом для виявлення будь-яких ознак міграції імплантату.

Застосування кортикостероїдів, у тому числі препарату Озурдекс® , може призвести до розвитку катаракти (у тому числі задньосубкапсулярної катаракти), підвищеного СОТ, стероїдної глаукоми та вторинної інфекції ока.

Впродовж трирічних клінічних досліджень діабетичного макулярного набряку, 59 % факічних пацієнтів, яким вводився Озурдекс ® , пройшли хірургічне лікування катаракти ока, яке досліджувалося.

Після першої ін'єкції частота захворювання на катаракту вища у пацієнтів з неінфекційним увеїтом заднього сегмента ока порівняно з пацієнтами із оклюзією гілки вені сітківки або центральної вені сітківки. У клінічних дослідженнях оклюзії гілки вені сітківки/центральної вені сітківки про катаракту повідомлялося найчастіше у пацієнтів з факічним кришталиком після іншої ін'єкції (див. розділ «Побічні реакції»).

Тільки 1 пацієнт з 368 потребував проведення хірургічного лікування катаракти після першого введення та 3 пацієнти з 302 після іншого курсу лікування. У дослідженні неінфекційного увеїту 1 пацієнт із 62 факічних пацієнтів отримав хірургічне лікування катаракти після разового введення.

Домінування кон'юнктивальної кровотечі у пацієнтів з неінфекційним увеїтом заднього сегмента виявляється частіше порівняно з пацієнтами з оклюзією гілки вені сітківки або центральної вені сітківки та діабетичним макулярним набряком. Це може бути пов'язане безпосередньо з процедурою інтравітреальної ін'єкції або супутнього застосування місцевих та/або системних кортикостероїдів або нестероїдних протизапальних засобів. Медична допомога не потрібна, оскільки симптоми минають самостійно.

Як і очікувалося, при введенні очних стероїдів та інтравітреальних ін'єкцій можливе зростання внутрішньоочного тиску (ВІТ). Зростання ОТ зазвичай можна контролювати за допомогою лікарських засобів для зниження ОТ. У пацієнтів зі збільшенням ОТ ≥ 10 мм рт.ст. від початкового рівня найвище ОТ спостерігалося з 45-го по 60-й день після ін'єкції. Таким чином потрібно здійснювати регулярний контроль внутрішньоочного тиску і будь-яке підвищення необхідно лікувати належним чином відразу після ін'єкції.

Підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ) частіше спостерігається у пацієнтів віком до 45 років з макулярним набряком, який виник внаслідок оклюзії вені сітківки, або із запаленням заднього сегмента ока у вигляді неінфекційного увеїту.

Назначень винятково для одноразового використання.

Кожен аплікатор можна використовувати для лікування лише одного ока.

Якщо захисна плівка пакету з фольги, що містить аплікатор, пошкоджена, не слід використовувати його. Як тільки пакет із фольги відкрито, аплікатор потрібно використати негайно.

Будь-який невикористаний медичний препарат чи відходи необхідно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Порушення зору

Порушення зору може виникати у разі застосування системних чи місцевих кортикостероїдів. Якщо у пацієнта виникли такі симптоми, як погіршення зору або інші порушення зору, слід провести оцінку можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або такі рідкісні захворювання, як центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХР), які спостерігались після застосування системних або місцевих кортикостероїдів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Спеціальних досліджень лікарської взаємодії препарату не проводили. Але відомо, що системна абсорбція мінімальна і жодних взаємодій не передбачається.

Особливості щодо застосування

Безпека та ефективність одночасного введення імплантату Озурдекс® в  обидва очі не вивчалися. Тому одночасно введення препарату в обидва ока не рекомендується.

Необхідно з обережністю застосовувати кортикостероїди хворим з очними вирусними інфекціями в анамнезі (herpes simplex) та не застосовувати їх у разі активного простого очного герпесу. Застосування імплантату Озурдекс для  лікування пацієнтів із вторинним макулярним набряком після оклюзії вені сітківки зі значною ішемією сітківки не було вивчено, тому не рекомендується застосування препарату даної групи пацієнтів.

У дослідженнях ІІІ фази брала участь обмежена кількість пацієнтів з діабетом І типу, а реакція на застосування препарату Озурдекс у  цих пацієнтів не суттєво відрізнялася від реакції у пацієнтів з діабетом ІІ типу.

При оклюзії вені сітківки антикоагулянтну терапію застосовували 2 % пацієнтів, яким вводили імплантат Озурдекс® ; не було жодних повідомлень щодо геморагічних побічних реакцій у даної групи пацієнтів.

При діабетичному макулярному набряку антикоагулянтну терапію застосовували 8 % пацієнтів. Серед пацієнтів, які застосовували антикоагулянтні лікарські засоби, частота геморагічних побічних реакцій була подібною до такої групи у пацієнтів, яким вводили Озурдекс ® та групи плацебо (29 % проти 32 %). Серед пацієнтів, які не застосовували антикоагулянтні лікарські засоби, геморагічні побічні реакції спостерігалися у 27 % пацієнтів, яким вводили Озурдекс ® порівняно з 20 % у групі плацебо. Крововилив у склісті тіло серед пацієнтів, яким вводили Озурдекс ® , спостерігався частіше серед тих, хто застосовував антикоагулянті лікарські засоби (11 %), порівняно з тими, хто не застосовував антикоагулянті лікарські засоби (6 %).

Антитромботичні лікарські засоби, такі як клопідогрель, застосовували на деяких стадіях під час клінічних досліджень для лікування більш ніж 56 % пацієнтів. Серед пацієнтів, які застосовували супутні препарати разом з антитромболітиками, геморагічні побічні реакції спостерігалися частіше у пацієнтів, яким вводили Озурдекс® (  до 29 %), порівняно з групою плацебо (до 23 %), незалежно від показань чи кількості ін'єкцій. Найбільш поширеною геморагічною побічною реакцією, яка спостерігалася, була кон'юнктивальна кровотеча (до 24 %).

Імплантат Озурдекс слід  застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів, які приймають антикоагулянти або антитромботичні лікарські засоби.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження на тваринах виявили тератогенну дію після місцевого офтальмологічного застосування.

Немає жодних достовірних даних щодо застосування інтравітреальних ін'єкцій дексаметазону вагітних жінок. Тривале систематичне лікування глюкокортикоїдами протягом вагітності збільшує ризик затримки внутрішньоутробного росту та розвитку недостатності надниркових залоз у новонароджених. Тому, хоча і вважається, що системний вплив дексаметазону дуже низький після місцевого внутрішньоочного лікування, застосування імплантату Озурдекс® не  рекомендується протягом вагітності, крім випадків, коли очікувана польза для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.

Дексаметазон виділяється у грудні молоко. З огляду на методи застосування імплантату Озурдекс та  низьку його системну концентрацію, жодного впливу на дитину не передбачається. Проте застосування імплантату Озурдекс ®  не рекомендується у період годування груддю, якщо тільки в ньому немає нагальної потреби.

Немає даних щодо впливу на фертильність жінок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Озурдекс може незначною мірою впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або  іншими механізмами.

Після процедури інтравітреальної ін'єкції імплантату Озурдекс® пацієнти  можуть відчувати тимчасове погіршення зору (див. розділ «Побічні реакції). У такому разі пацієнтам слід утриматися від керування автомобілем та роботи з іншими механізмами до нормалізації зорової функції.

Спосіб застосування та дози

Озурдекс®  повинен вводити лише кваліфікований лікар-офтальмолог, який має досвід введення інтравітреальних ін'єкцій .

Рекомендована доза: один імплантат Озурдекс® вводити  інтравітреально у вражене око. Не рекомендується застосовувати одночасно в обидва ока.

Діабетичний макулярний набряк

Повторні дози слід застосовувати, коли у пацієнта спостерігається первинна реакція і, на думку лікаря, повторне лікування покращити стан без істотного ризику для пацієнта.

При діабетичному макулярному набряку повторну ін'єкцію можна проводити приблизно через 6 місяців, якщо у пацієнта спостерігається погіршення зору та/або збільшення толщини сітківки на тлі рецидиву або прогресування діабетичного макулярного набряку.

Немає даних щодо ефективності та безпеки застосування більше 7 ін'єкцій при діабетичному макулярному набряку.

Оклюзія вені сітківки та увеїт

Необхідне повторне введення, якщо у пацієнта спостерігається реакція на лікарський препарат при поступовій втраті гостроти зору та якщо, на думку лікаря, користь повторної ін'єкції переважала б значний ризик.

Пацієнтам, зор яких покращився та зберігається, не слід повторювати лікування. Пацієнтам, у яких спостерігається погіршення зору, яке не вповільнюється після використання імплантату Озурдекс ® , не слід застосовувати повторне лікування.

Існує тільки обмежена інформація щодо повторного застосування з інтервалами не менше 6 місяців. Щодо інформації про досвід повторного безпечного застосування більше ніж 2 імплантатів при неінфекційному увеїті заднього сегмента ока або при оклюзії вені сітківки див. Розділ «Побічні реакції».

Пацієнтам слід перебувати під наглядом після ін'єкції для того, щоб надати своєчасне лікування при виникненні інфекції або підвищенні внутрішньоочного тиску.

Пацієнти літнього віку (≥ 65 років): коригування дози не потрібне для пацієнтів літнього віку.

Застосування імплантату Озурдекс® хворим  із почечною та печінковою недостатністю не вивчали, проте спеціальні заходи для таких пацієнтів не потрібні.

Імплантат Озурдекс для  інтравітреального введення в аплікаторі для одноразового використання призначень виключно для інтравітреального застосування.

Шкірний аплікатор можна використовувати для лікування лише одного ока.

Процедуру інтравітреальної ін'єкції потрібно здійснювати лише в асептичних умовах, які включають використання стерильних рукавичок, стерильних салфеток та стерильного розширювача для повік (або еквівалента).

За три дні до та після проведення процедури кожного дня необхідно застосувати місцеве антибактеріальне засіб широкого спектру дії. Перед ін'єкцією необхідно провести дезінфекцію шкіри навколо ока, віки та поверхні ока (так само, як під час проведення клінічних досліджень імплантату Озурдекс® , застосовуючи, наприклад, краплі 5% розчину повідону йоду на кон'юнктиву) та застосовувати належну місцеву анестезію. Видаліть пакет із фольги з картонної упаковки та перевірте, щоб він не був пошкоджений (див. розділ «Упаковка»). Потім у стерильних умовах відчиніть пакет із фольги і обережно покладіть аплікатор на стерильний лоток. Обережно зніміть ковпачок із аплікатора.

Використати аплікатор відразу після розкриття пакета з фольги.

Тримайте аплікатор в одній руці та витягніть запобіжник з аплікатора. Не крутіть і не згинайте запобіжник. Наблизивши зріз голки аплікатора безпосередньо до склери, введіть іголку приблизно на 1 мм вглиб склері, потім перенаправте аплікатор у напрямку центру ока у порожнину склистого тіла, доки силіконовий рукав не опиниться напроти кон'юнктиви. Натисніть кнопку приводу до характерного клацання. Перед видаленням аплікатора з ока переконайтеся, що кнопка приводу повністю натиснута і заблокувала відтік рідини з поверхні аплікатора. Виведіть іголку зі склистого тіла в зворотному напрямку, до того, яку застосували для введення.

Застосування ОЗУРДЕКС®

1)

Утримуйте протяжну вісь аплікатора паралельно до лімбу.

 

 

2)

Наблизьте аплікатор безпосередньо до склери під гострим кутом та щоб зріз іголки був направлений вгору, у напрямку від склері. Введіть кінчик голки приблизно на 1 мм углиб склері, тримаючи її паралельно лімбу

 

3)

Перенаправте аплікатор у напрямку центру ока у порожнину склоподібного тіла. Це створить розлогий склеральний канал.

Вводьте іголку доки ви не підете в порожнину склоподібного тіла.

Припиніть вводити голку після того, як втулка аплікатора торкнеться кон'юнктиви.

 

 

 

 

4)

Натисніть кнопку приводу до характерного клацання. Перед видаленням аплікатора з ока переконайтеся, що кнопка приводу повністю натиснута і заблокувала відтік рідини з поверхні аплікатора.

 

5)

Виведіть аплікатор зі склоподібного тіла у зворотному напрямку, який застосували для введення.

 

6)

Безпечно утилізуйте аплікатор одразу після використання. Аплікатор ОЗУРДЕКС® призначений лише для одноразового використання.

 

Відразу після введення імплантату Озурдекс® застосуйте  непряму офтальмоскопію у секторі ін'єкції, щоб підтвердити успішне імплантування. Візуалізація можлива у переважній більшості випадків. У разі коли імплантат неможливо візуалізувати, візьміть стерильну ватну паличку і злегка натисніть поверх місця ін'єкції, щоб зробити імплантат видимим.

Після інтравітреальної ін'єкції пацієнтам слід продовжувати лікуватися антибактеріальним засобом широкого спектру дії.

Діти

Немає відповідних даних щодо застосування імплантату Озурдекс ®  дітям з

• діабетичним макулярним набряком;
• макулярним набряком, який виник внаслідок оклюзії центральної вені сітківки або оклюзії гілки вені сітківки.

Безпека та ефективність застосування препарату Озурдекс при  увеїті у дітей не були визначені. Дані відсутні.

Передозування

Інформація щодо передозування відсутня.

У разі передозування необхідно контролювати і нормалізувати внутрішньоочний тиск, якщо лікар вважає це необхідним.

Побічні ефекти

Резюме профілю безпеки

Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося, є такі, що часто спостерігаються при кортикостероїдній терапії або пов'язані з процедурою інравітреальної ін'єкції (підвищення СОТ, утворення катаракти та субкон'юнктивальні або інтравітреальні крововиливи відповідно).

Рідшими та серйознішими побічними реакціями були: ендофтальміт, некротичний ретиніт, відшарування рогівки та сльозотеча з рогівки.

Крім головного болю та мігрені, не було ідентифіковано жодних системних побічних реакцій при застосуванні препарату Озурдекс .

Перелік побічних реакцій наведено у таблиці 6.

Побічні реакції, які вважаються пов'язаними із застосуванням імплантату Озурдекс ®  на підставі результатів клінічних досліджень фази ІІІ (діабетичний макулярний набряк, оклюзія центральної вені сітківки/оклюзія гілки вені сітківки та увеїт) та спонтанних звітів, перелічено

Частоту побічних реакцій визначено таким чином:

дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000). У межах груп за частотою побічні реакції представлені в порядку зменшення їхньої клінічної значимості.

Таблиця 6. Побічні реакції

Системи органів

Частота

Побічна реакція

З боку нервної системи

Часто

Головний біль

Нечасто

Мігрень

З боку органів зору

Дуже часто

Підвищення внутрішньоочного тиску**, катаракта**, кон'юнктивальний крововилив*

Часто

Офтальмогіпертензія, субкапсулярна катаракта, крововилив у склісті тіло**, зниження гостроти зору*, погіршення зору, відшарування склистого тіла*, плаваючі помутніння склистого тіла*, помутніння склистого тіла*, блефарит, біль у оці*, фотопсія*юн',

Нечасто

Некротичний ретиніт, ендофтальміт*, глаукома, відшарування сітківки*, розрив сітківки*, гіпотонія ока*, запалення передньої камери ока*, кліткова опалесценція передньої камери ока*, аномальне відчуття в оці*, свербіж повік, склеральна гіперемія*

Загальні розлади та розлади у місці застосування

Нечасто

Дислокація засобу* (міграція імплантату) з набряком рогівки або без такого (див. розділ «Особливі заходи безпеки»), ускладнення введення засобу, що призводить до пошкодження тканини ока* (неправильне розміщення імплантату)

* Сважається, що ці побічні реакції стосуються процедури інтравітреальної ін'єкції (частота цих побічних реакцій пропорційна кількості введеного препарату).

** Під час проведення в реальних умовах 24-місячного наглядового дослідження лікування макулярного набряку після оклюзії вені сітківки та неінфекційного увеїту заднього сегмента ока ці побічні реакції реєструвалися частіше у пацієнтів, які отримували >2 ін'єкцій, порівняно з пацієнтами, які отримували ≤ 2'; утворення катаракті (24,7% проти 17,7%), розвиток катаракті (32,0% проти 13,1%), крововилив у склісті тіло (6,0% проти 2,0%) та підвищення ОТ (24,0% проти 16,6%).

Діабетичний макулярний набряк

Клінічна безпека застосування імплантату Озурдекс® пацієнтам  з діабетичним макулярним набряком оцінювалася у двох підвійних сліпих рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях фази ІІІ. Загалом у двох дослідженнях взяли участь 347 пацієнтів, які були відібрані до групи застосування імплантату Озурдекс ® та 350 пацієнтів, яким вводили плацебо.

Найчастішими побічними реакціями у клінічних дослідженнях серед пацієнтів, яким вводили Озурдекс ® , були катаракта та підвищений СОТ (див. нижче).

Протягом трирічного клінічного дослідження діабетичного макулярного набряку на початковому рівні у 87 % пацієнтів з афакією, яким вводили імплантат Озурдекс ® , спостерігався певний ступінь помутніння кришталика/рання стадія катаракти. Частота виникнення таких симптомів протягом трирічного дослідження серед усіх обстежених пацієнтів з різними типами катаракти (кортикальна катаракта, діабетична катаракта, ядерна катаракта, субкапсулярна катаракта, лентикулярна катаракта, звичайна катаракта) становила 68 % пацієнтів з афакією, яким вводили Озурд . 59 % пацієнтів з афакією, яким вводили імплантат, вимагали хірургічного видалення катаракти на годину останнього візиту 3-річного дослідження, а в більшості випадків така операція проводилась на 2-й та 3-й рік дослідження.

На вихідному рівні середні показники СОТ досліджуваного ока були однаковими в обох досліджуваних групах (15,3 мм рт. ст.). Середнє підвищення ВОТ від вихідного рівня не перевищувало 3,2 мм рт. ст. під час усіх візитів у групі препарату Озурдекс ®  з максимальним показником ВГД, який спостерігався через 1,5 місяця після ін'єкції, а зниження ВГД до вихідного рівня фіксувалося на 6-й місяць після кожної ін'єкції. Частота та амплітуда зростання ОТ після застосування імплантату Озурдекс ®  не збільшувалися при повторному введенні.

У 28 % пацієнтів, яким вводили Озурдекс ® , спостерігалося зростання ОТ на ≥ 10 мм рт. ст. від вихідного рівня під час одного або більше візитів протягом дослідження. На вихідному рівні дослідження 3 % пацієнтів вимагали застосування медикаментозних засобів для зниження ВГД. Загалом 42 % пацієнтів вимагали застосування медикаментозних засобів для зниження СОТ у досліджуваному оці на деяких етапах 3-річного дослідження, а більшість цих пацієнтів потребувала більше одного додаткового препарату. Максимальна кількість препаратів для зниження ВГД (33 %) застосовувалася протягом перших 12 місяців, і ця кількість залишалася на такому ж рівні в подальшому.

Загалом 4 пацієнти (1%), яким вводили Озурдекс ® , вимагали проведення хірургічних процедур для зниження СОТ у досліджуваному оці. Один пацієнт, якому вводили Озурдекс ® , потребував хірургічного втручання (трабекулектомії) для зниження СОТ, спричиненого застосуванням стероїдів; одному пацієнту зробили трабекулектомію через блокування фібринами відтоку водянистої вологи в передній камері ока, що призводило до зростання СОТ; одному пацієнту зробили іридектомію через закритокутову глаукому, а іншому пацієнту було проведено іридектомію через хірургічне втручання з приводу катаракти. Жодний пацієнт не потребував видалення імплантату шляхом вітректомії для зниження ВГД.

Оклюзія центральної вені сітківки/оклюзія гілки вені сітківки

Клінічну безпеку імплантату Озурдекс ®  оцінювали у двох рандомізованих підвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях ІІІ фази за участю хворих із макулярним набряком, який виник внаслідок оклюзії центральної вені сітківки або гілки вені сітківки. Загалом для двох досліджень фази III було рандомізовано 427 пацієнтів, які отримували Озурдекс ® , та 426 пацієнтів, яким застосували плацебо. Загалом 401 пацієнт (94 %) з групи препарату Озурдекс завершив  початковий період лікування (включно до 180-го дня).

Загалом 47,3 % пацієнтів мали щонайменше одну побічну реакцію.

Найпоширеніші побічні реакції, про які повідомляли пацієнти після застосування імплантату Озурдекс ® , – підвищений внутрішньоочний тиск (24 %) та кон'юнктивальний крововилив (14,7 %).

Характер побічних реакцій у пацієнтів з оклюзією гілки вені сітківки був подібний до того, який спостерігався серед пацієнтів з оклюзією центральної вені сітківки, хоча в цілому кількість побічних реакцій у підгрупи пацієнтів з оклюзією центральної вені сітківки була вищою.

Підвищений внутрішньоочний тиск (ВОТ) при застосуванні імплантату Озурдекс® був  максимальним на 60-й день і повернувся до початкових показників на 180-й день. Підвищення внутрішньоочного тиску або не вимагало терапевтичного втручання, або лікувалось тимчасовим застосуванням медичних препаратів, що зменшують ВГД. Протягом початкового періоду лікування 0,7 % (3/421) пацієнтів, які отримували препарат Озурдекс ® , потребували лазерної терапії або хірургічного втручання для зменшення підвищеного СОТ порівняно з 0,2 % у групі плацебо (1/423).

Характер побічних реакцій після другої ін'єкції (341 пацієнт) Озурдексу ®  був подібний до характеру після першої ін'єкції. У 54 % пацієнтів спостерігалася щонайменше одна побічна реакція. Частота випадків підвищеного СОТ (24,9 %) була подібна до тієї, яка спостерігалася після першої ін'єкції, і повернулася до початкового рівня на 180-й день. Загальна частота випадків катаракти була вищою через 1 рік порівняно з показниками перших 6 місяців.

Увеїт

Клінічна безпека застосування імплантату Озурдекс® пацієнтам  із запаленням заднього сегмента ока у вигляді неінфекційного увеїту оцінювалась у поодинокому багатоцентровому сліпому рандомізованому дослідженні.

Загалом 77 пацієнтів було рандомізовано у групу введення препарату Озурдекс ®  та 76 – у групу плацебо. 73 пацієнти (95 %), із рандомізованих у групу введення імплантату Озурдекс ®  завершили 26-тижневе дослідження.

Найпоширеніші побічні реакції після застосування імплантату Озурдекс® під  час клінічних випробувань – кон'юнктивальний крововилив (30,3 %), підвищений внутрішньоочний тиск (25 %) та катаракта (11,8 %).

Звіти про підозрювані побічні реакції

Звіти про підозрювані побічні реакції дуже важливі. Вони дають змогу продовжувати моніторинг балансу ризик/користь препарату. Спеціалістів просять повідомляти про будь-яку підозрювану побічну реакцію.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Випадки несумісності невідомі.

Упаковка

1 упаковка містить:

1 стерильний імплантат у формі стержня, що містить 700 мкг дексаметазону, розташований у голці (нержавіюча сталь) аплікатора.

Аплікатор складається зі стрижня з голкою (нержавіюча сталь), де розташований імплантат за допомогою втулки (силікон). Стрижень контролюється запобіжником, що знаходиться на аплікаторі. Іголку захищено колпачком, а запобіжник – упором.

Аплікатор, що містить імплантат, разом із пакетом-поглиначем вологи, запечатані у пакет із фольги. Пакет із фольги упаковок у картонну коробку.

Категорія відпустки

За рецептом.

*Все результаты индивидуальны и зависят от Вашего состояния здоровья