РИНИТ ТАБ.П/О 150МГ№100(10X10)

• Код товара: 86890
• Производитель: КУСУМ ХЕЛТХКЕР ИНДИЯ
• Срок годности: до 01.11.2023
• Наличие: нет в наличии
• Уточнить наличие по тел: +38 (063) 595 80 08
• 
  

РИНИТ®

(RINIT®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ranitidine;

N-[2-[[[5-(диметил аміно) метил]фурфіл]метилтіо]-етил]-N’-метил-2-нітро-1,1-етилендіамін;

основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, оранжевого кольору;

склад: 1 таблетка містить ранітидину гідро хлориду, що еквівалентно ранітидину 150 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, компонент для покриття – Opadry II85G53691 оранжевий (FD&C Blue № 2 Aluminium Lake (AL5096), FD&C Yellow№ 6 Aluminium Lake (AL5197), FD&C Yellow № 6 Aluminium Lake (3862), лецитин, полі етиленгліколь, спирт полівініловий, понсо 4R, Aluminium Lake, тальк, титану діоксид).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Проти виразкові засоби. Kод АТС А 02В А 02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Риніт(R) є антагоністом Н2-гіста мінових рецепторів. Конкурентно зворотньозв’язуючись із Н2-гістамінованими рецепторами парієтальних клітин слизової оболонки шлунка, пригнічує базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти та зменшує активність пепсину, підвищує рН вмісту шлунка. Зменшує об’ємшлункового соку, зумовленого подразненням барорецепторів (розтягнення шлунка), харчовим навантаженням, дією гормонів та біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, пенгастрин, кофеїн). Тривалість дії препарату після одноразового застосування приблизно 12 год.

Фармакокінетика. Ранітидин швидко всмоктується підчас прийому внутрішньо. Абсорбція не залежить від прийому їжі. Пік концентрації у плазмі в межах 300 - 500 мкг/мл досягається через 1 - 3 год після перорального прийонму 150 мг препарату. Біодоступність ранітидину 50%. КонцентраціяРиніту(R) в плазмі пропорційна вжитій дозі. Зв’язування з білками плазми становить 15%. Частково метаболізується в печінці.

Виведення препарату здійснюється переважно нирками (60 - 70% пероральної дози) та 26% з фекаліями. Період напів виведення дорівнює 2 - 3 год. Приблизно 30% пероральної дози виділяється в незміненому вигляді.

Показання для застосування. Пептична виразка шлунка і дванадцяти палої кишки в разі відсутності H. pylori або при неможливості ерадикації H. pylori як профілактичне лікування; ГЕРХ (гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба); синдромЗоллінгера–Еллісона; хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення; не виразкова диспепсія.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Пептична виразка шлунка в разі відсутності H. рyloriабо як профілактичне лікування при неможливості ерадикації H. рylori – по 150мг 2 рази на добу або 300 мг 1 раз на добу 4 - 8 тижнів.

Пептична виразка дванадцяти палої кишки в разі відсутності H. рylori або як профілактичне лікування при неможливостіерадикації H. рylori – по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг 1 раз на добу 4 - 6тижнів.

Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – по 150 мг 4 рази на день 4 - 8 тижнів. Підтримуюча терапія при ГЕРХ – по 150 мг 1раз на добу до 12 місяців.

Синдром Золлінгера-Еллісона – початкова до застановить 150 мг 4 рази на добу, але у разі необхідності доза може бути збільшена. Підбір дози індивідуальний.

Для пацієнтів із не виразковою диспепсією рекомендовано курс по 150 мг 2 рази на добу 2 - 4 тижні або 300 мг 1 раз надобу.

Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючоюфункцією шлунка в стадії загострення – по 150 мг 2 рази на добу 2 - 4 тижні або 300 мг 1 раз на добу.
Ниркова недостатність

У пацієнтів з тяжким ураженням нирок (кліренскреатині ну менше 50 мл/хв) можлива кумуляція ранітидину. Для таких пацієнтів рекомендована доза 150 мг 1 раз на день. Пацієнтам, які проходять постійний амбулаторний перитонеальний діаліз або постійний гемодіаліз, ранітидин (150 мг) слід застосовувати відразу ж після сеансу діалізу.

Побічна дія. У незначної частини пацієнтів спостерігалисьголовний біль та запаморочення, сонливість, тривожність, збудження. Існують повідомлення про поодинокі випадки виникнення галюцинацій, насамперед у тяжкохворих та пацієнтів літнього віку. Було декілька повідомлень про зворотнєзатуманення зору, можливо через зміни акомодації ока.

Можуть спостерігатися сухість у роті, запор абодіарея, нудота, блювання, біль у животі. Можливі зворотні зміни лабораторних показників в аналізах функції печінки. Є окремі повідомлення про гепатити (з жовтяницею або без), як правило, зворотні.

Повідомлялося про можливість розвитку гострого панкреатиту.

Зміни в крові, як правило, зворотні (лейкопенія, тромбоцит опенія, гранулоцит опенія, а пластична анемія) мали місце у деяких пацієнтів. Повідомлялось про окремі випадки агранулоцит озу або панцитопенії, інколи зкістково-мозковою гіпоплазією або аплазією.

Як і у випадку з іншими антагоністами Н2-рецепторів, і при використанні ранітидину мають місце окремі повідомлення про можливий розвиток аритмій (брадикардії чи тахікардії, екстрасистолії), атріовентрикулярних блокад.

Мають місце повідомлення про біль у суглобах ім’язах.

Можуть спостерігатися підвищення кретиніну крові, підвищення рівня пролактину, гінекомастія, аменорея, алопеція.

Рідко можливі алергічні реакції: кропив’янка, ангіо невротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, біль у грудях, артеріальна гіпотензія.

Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату. Наявність злоякісних захворювань шлунка. Тяжкі захворювання нирок і печінки, цироз печінки з порто системною енцефалопатією в анамнезі. Періоди вагітності ілактації. Дитячий вік (до 14 років).

Передозування. Немає даних щодо небезпечних для життя наслідків передозування.

У випадку передозування необхідно промити шлунок і проводити симптоматичну терапію. За необхідністі ліки можуть бути виведені ізплазми гемодіалізом.

Особливості застосування. До початку лікування необхідно виключити можливість наявності злоякісних новоутворень шлунка, оскільки лікування ранітидином може маскувати симптоми розвитку пухлини у шлунку.

Ранітидин виділяється нирками, тому рівень препарату у плазмі зростає у пацієнтів з тяжким ураженням нирок. Доза препарату для таких хворих має бути відповідно відкоригована.

У разі швидкої відміни препарату можливий розвиток синдрому рикошету. У випадку необхідності відміни препарату слід робити це поступово. Не слід призначати препарат хворим на гостру порфірію.

Вагітність та період лактації. Ранітидин проходить через плаценту і потрапляє в грудне молоко жінки. Подібно до інших ліків вінможе застосовуватися в період вагітності тільки у разі крайньої необхідності. При годуванні дітей груддю треба припинити приймання препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні стандартних рекомендованих доз ранітидину препарат не впливає на цитохром Р 450 – пов’язану функціональну окислювальну систему в печінці. Відповідно, ранітидин у загальноприйнятих терапевтичних дозах не потенціює дію ліків, які ін активуються цим ензимом, це стосуєтьсядіазепаму, лігнокаїну, фенотоіну, пропранололу, теофіліну та варфарину.

При одночасному застосуванні з антацидамиперерва між прийманням антацидів і Риніту(R) повинна бути не менше 1- 2 год.
При одночасному застосуванні великих доз сукральфату (2 г) та ранітидину абсорбція останнього може знизитись. Ефект непомітний, якщо сукрафальт приймати після 2-годинного інтервалу.

Рекомендовано постійне спостереження за пацієнтами, які приймають не стероїдні протизапальні засоби одночасно з ранітидином, особливо за літніми людьми та пацієнтами з пептичною виразкою в анамнезі.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки.

*Все результаты индивидуальны и зависят от Вашего состояния здоровья