Главная » Каталог лекарств

Алвопенем пор.д/р-ра д/ин.и инф.1000мг фл.№10

Склад

діюча речовина: meropenem;

1 флакон містить меропенему тригідрату еквівалентно меропенему 500 мг або 1000 мг;

допоміжні речовини: натрій карбонат безводний.

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін'єкцій або інфузій.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. β-лактамні антибіотики. Карбапенеми.

Код АТХ J01D Н02.

Показання

Лікування інфекцій у дорослих і дітей віком від 3 місяців:

• пневмонії, у тому числі негоспітальної та госпітальної пневмонії;
• бронхолегеневих інфекцій при муковісцидозі;
• ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів;
• ускладнених інтраабдомінальних інфекцій;
• інфекцій під час пологів і післяпологових інфекцій;
• ускладнених інфекцій шкіри і м’яких тканин;
• гострого бактеріального менінгіту.

Можна застосовувати для лікування пацієнтів з нейтропенією і лихоманкою при підозрі на бактеріальну інфекцію.

Слід розглянути питання про надання офіційної рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших антибактеріальних засобів з групи карбапенемів.

Тяжкі реакції підвищеної чутливості (анафілактична реакція, тяжкі шкірні реакції) до інших β-лактамних антибактеріальних засобів (наприклад пеніцилінів або цефалоспоринів).

Дитячий вік до 3-х місяців.

Порушення функції печінки або нирок у дітей.

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням Алвопенему слід зробити шкірну пробу на переносимість. Препарат вводять внутрішньовенно (струминно протягом 5 хвилин або краплинно від 15 до 30 хвилин).

Дорослі. Дозування і тривалість терапії необхідно встановлювати залежно від типу, тяжкості інфекції і стану пацієнта.

Таблиця 1

Рекомендовані дози для дорослих та дітей з масою тіла більше 50 кг 

Інфекція Одноразова доза для введення кожні 8 годин Пневмонія, у тому числі негоспітальна, та госпітальна пневмонія 500 мг або 1 г Бронхолегеневі інфекції при муковісцидозі 2 г Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів 500 мг або 1 г Ускладнені інтраабдомінальні інфекції 500 мг або 1 г Інфекції під час пологів і післяпологові інфекції 500 мг або 1 г Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин 500 мг або 1 г Гострий бактеріальний менінгіт 2 г Лікування пацієнтів з фібрильною нейтропенією 1 г

Меронем при застосуванні у дозі до 2 г тричі на добу у дорослих та дітей з масою тіла більше 50 кг та у дозі до 40 мг/кг тричі на добу у дітей може особливо підходити для лікування деяких видів інфекцій, таких як госпітальні інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa або Acinetobacter spp. Як і у випадку з іншими антибіотиками, слід бути особливо обережними, застосовуючи меропенем як монотерапію тяжкохворим пацієнтам з відомою або підозрюваною інфекцією Pseudomonas aeruginosa нижніх дихальних шляхів.

При лікуванні інфекції, спричиненої Pseudomonas aeruginosa, слід регулярно проводити тест на чутливість до меропенему.

Дозування препарату для хворих із нирковою недостатністю.

Для дорослих пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 51 мл/хв дози слід зменшити таким чином (див. таблицю 2): 

Таблиця 2

Кліренс креатиніну (мл/хв) Одноразова доза (див. Таблицю 1) Частота 26-50 повна одноразова доза кожні 12 годин 10-25 половина одноразової дози кожні 12 годин <10 половина одноразової дози кожні 24 години

Меропенем виводиться за допомогою гемодіалізу; якщо необхідне тривале лікування препаратом Алвопенем, рекомендовано вводити одиницю дози (залежно від типу і тяжкості інфекції) наприкінці процедури гемодіалізу, щоб відновити терапевтично ефективні плазмові концентрації. Немає досвіду застосування меропенему пацієнтам, які перебувають на перитонеальному діалізі.

Дозування для пацієнтів з печінковою недостатністю.

Для пацієнтів з печінковою недостатністю коригування дози не потрібно.

Пацієнти літнього віку. 

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або показниками кліренсу креатиніну вище 50 мл/хв корегування дози не потрібно.

Діти.

Таблиця 3

Рекомендовані дози препарату для дітей віком від 3 місяців до 11 років і з масою тіла до 50 г

Інфекція Одноразова доза для введення кожні 8 годин Пневмонія, у тому числі негоспітальна та госпітальна 10 або 20 мг/кг маси тіла Бронхолегеневі інфекції при муковісцидозі 40 мг/кг маси тіла Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів 10 або 20 мг/кг маси тіла Ускладнені інтраабдомінальні інфекції 10 або 20 мг/кг маси тіла Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин 10 або 20 мг/кг маси тіла Гострий бактеріальний менінгіт 40 мг/кг маси тіла Лікування пацієнтів з фібрильною нейтропенією 20 мг/кг маси тіла

Для дітей віком від 3 місяців до 12 років рекомендована доза становить 10-20 мг/кг маси тіла кожні 8 годин залежно від типу та тяжкості інфекції, чутливості патогену та стану пацієнта. Дітям з масою тіла більше 50 кг слід застосовувати дозу для дорослих.

Для дітей віком від 4 років з кістозними фіброзом, а також для лікування загострення хронічних інфекцій нижніх дихальних шляхів застосовувати дози у межах 25-40 мг/кг маси тіла кожні 8 годин. При менінгіті рекомендована доза становить 40 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.

Немає даних щодо застосування препарату дітям із порушеннями функції нирок або печінки, тому його призначення протипоказано.

Спосіб застосування.

Препарат можна вводити внутрішньовенно болюсно протягом приблизно 5 хвилин або внутрішньовенно інфузійно протягом приблизно 15-30 хв.

Меропенем для застосування внутрішньовенно болюсно слід розчинити у стерильній воді для ін’єкцій (5 мл на 250 мг меропенему), після чого отримують концентрацію 50 мг/мл.

Флакон з препаратом Алвопенем струшувати до повного розчинення порошку. Отриманий розчин має бути прозорий та безбарвний або світло-жовтого кольору, вільний від сторонніх часток.

Дані щодо безпеки застосування меропенему в дозі до 40 мг/кг (до 2 г) внутрішньовенно болюсно дорослим і дітям обмежені.

Алвопенем для внутрішньовенної інфузії можна приготувати за допомогою сумісних рідин для інфузій (50-200 мл).

Розчин для інфузії слід готувати шляхом розчинення лікарського засобу Алвопенем у 0,9 % розчині натрію хлориду для інфузій або у 5 % розчині глюкози (декстрози) для інфузій до отримання концентрації 1-20 мг/мл.

Побічні реакції

Побічні реакції рідко потребують припинення лікування. Про тяжкі побічні реакції повідомлялося дуже рідко. Можливі такі побічні ефекти:

з боку системи крові: еозинофілія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, лейкопенія, агранулоцитоз, позитивна пряма або непряма реакція Кумбса, гемолітична анемія;

з боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, прояви анафілаксії;

з боку нервової системи: головний біль, судоми, парестезія;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія/брадикардія, інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії;

з боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, гепатит, біль у черевній порожнині, псевдомембранозний коліт;

з боку гепатобіліарної системи: відзначено оборотне зростання у сироватці крові концентрації білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази у сироватці крові;

з боку шкіри: висипання, свербіж, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз;

з боку сечовидільної системи: підвищення рівня креатиніну крові, підвищення рівня сечовини крові;

загальні розлади та реакції у місці введення препарату: запалення, біль, тромбофлебіт, оральний і вагінальний кандидоз.

Передозування

Передозування може виникнути під час лікування, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок, якщо доза меропенему не була відкоректована.

Симптоми: відповідають характеристикам побічних реакцій, які описані в розділі «Побічні реакції».

Лікування: симптоматична терапія. У пацієнтів з порушенням функції нирок можливе виведення меропенему і продуктів його розладу шляхом гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Меропенем не слід застосовувати у період вагітності або годуванню груддю, крім випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти.

У кожному випадку препарат слід застосовувати під наглядом лікаря.

Меропенем визначається у грудному молоці тварин у дуже низьких концентраціях.

Діти

Препарат не застосовують дітям віком до 3 місяців та дітям з порушеннями функції печінки або нирок.

Досвід застосування у дітей з нейтропенією або первинним чи вторинним імунодефіцитом відсутній.

Особливості застосування

Існує перехресна алергенність між іншими карбапенемами і β-лактамними антибіотиками, пеніцилінами та цефалоспаринами. Перед початком терапії меропенемом слід докладно розпитати пацієнта про реакції гіперчутливості на β-лактамні антибіотики та застосовувати препарат з обережністю пацієнтам з такими випадками в анамнезі. При виникненні алергічної реакції на меропенем застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів.

У разі призначення препарату Алвопенем пацієнтам із захворюванням печінки необхідно ретельно контролювати рівні трансаміназ і білірубіну. Коригування дози препарату не потрібно.

Як і при застосуванні інших антибіотиків, може розвинутися нечутливість мікроорганізмів до препарату, отже необхідний ретельний нагляд за кожним хворим.

Препарат не рекомендується для лікування інфекцій, спричинених стафілококами, стійкими до метициліну.

Псевдомебранозний коліт спостерігався при застосуванні практично всіх антибіотиків, причому за ступенем складності він може коливатися від легкого до небезпечного для життя. Отже, необхідно обережно застосовувати препарат хворим зі скаргами на біль у травному тракті, особливо зі скаргами на коліт. Необхідно врахувати можливість виникнення псевдомембранозного коліту в разі, якщо у хворого, який приймає антибіотик, виникає діарея. Хоча дослідження свідчать, що токсин, який виробляєтьсяClostridium difficile, є однією з основних причин колітів, спричинених антибіотиками, інші причини слід також брати до уваги. Необхідно розглянути можливість припинення лікування меропенемом та призначення специфічної терапії проти Clostridium difficile. Не слід призначати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику кишечника.

Слід бути обережними при застосуванні препарату Алвопенем разом з потенційно нефротоксичними препаратами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

На сьогодні повідомлень про вплив препарату на швидкість реакції немає. Проте при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами рекомендується дотримуватися особливої обережності, враховуючи можливий розвиток небажаних реакцій з боку нервової системи.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Слід бути обачним, призначаючи препарат Алвопенем одночасно з потенційно токсичними для нирок ліками.

Пробенецид конкурує з меропенемом щодо тубулярного виведення і, таким чином, пригнічує ренальну секрецію, що призводить до подовження періоду напіврозпаду та підвищення концентрації меропенему у плазмі крові. Не рекомендується вводити пробенецид і меропенем одночасно.

Потенційний вплив меропенему на зв’язування білків іншими препаратами або їх метаболізм не вивчався.

При одночасному застосуванні меропенему з вальпроєвою кислотою зареєстровано зниження сироваткової концентрації вальпроєвої кислоти. Таке зниження може досягати 60-100% за 2 дні. Через швидкий початок дії та пролонговане зниження концентрації вальпроєвої кислоти одночасне застосування її з карбапенемами небажане і його слід уникати.

Меропенем призначали одночасно з іншими лікарськими засобами без жодної небажаної фармакологічної взаємодії (крім пробенециду, про який згадано вище).

Одночасне застосування антибіотиків з варфарином може збільшити його антикоагулянтний ефект. Було зареєстровано багато повідомлень про збільшення антикоагулянтного ефекту пероральних антикоагулянтних препаратів, у тому числі варфарину, у пацієнтів, які одночасно отримують антибактеріальні препарати. Ризик може збільшуватися залежно від інфекції, що підлягає лікуванню, віку і загального стану пацієнта, таким чином внесок антибактеріальних препаратів у підвищення рівнів МНВ (міжнародного нормалізованого відношення) оцінити важко. Рекомендується проводити частий контроль рівнів МНВ під час і одразу після одночасного застосування антибіотиків з пероральним антикоагулянтом. 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Меропенем є карбапенемовим антибіотиком для парентерального застосування, відносно стабільним до впливу людської дигідропептидази-1 (ДГП-1), тому не потребує додавання інгібітору ДГП-1.

Меропенем чинить бактерицидну дію шляхом інгібування синтезу стінок бактеріальних клітин у грампозитивних і грамнегативних бактерій шляхом зв’язування з білками, що зв’язують пеніцилін (PBP).

Як і для інших β-лактамних антибактеріальних засобів, показники часу, при яких концентрації меропенему перевищували мінімальні інгібуючі концентрації (МІС) (Т>МІС), вказували на високий ступінь кореляції з ефективністю. На доклінічних моделях меропенем продемонстрував активність при концентраціях в плазмі крові, що перевищували МІС для інфікуючих мікроорганізмів приблизно на 40% від інтервалу дозування. Це цільове значення не було встановлено клінічно.

Як було продемонстровано in vitro та in vivo, меропенем має постантибіотичний ефект.

Граничні значення МІС, що були визначені у ході клінічних досліджень Європейським комітетом з визначення чутливості до протимікробних препаратів (EUCAST), представлено нижче.

Граничні значення МІС для меропенему, що були визначені у ході клінічних досліджень EUCAST (05-06-2009, версія 3.1)

Мікроорганізм Чутливий (S), (мг/л) Резистентний (R), (мг/л) Enterobacteriaceae ≤ 2 > 8 Pseudomonas ≤ 2 > 8 Acinetobacter ≤ 2 > 8 Streptococcus, групи А, В, C, G ≤ 2 > 2 Streptococcus pneumoniae1 ≤ 2 > 2 Інші стрептококи 2 2 Enterococcus

• -

-- Staphylococcus2 примітка 3 примітка 3 Haemophilus influenzae1 та Моraxella catarrhalis ≤ 2 > 2 Neisseria meningitidis2,4 ≤ 0,25 > 0,25 Грампозитивні анаероби  ≤ 2 > 8 Грамнегативні анаероби ≤ 2 > 8 Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів 5 ≤ 2 > 8

1 Граничні значення меропенему для Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenzae при менінгіті становлять 0,25/л мг/л.

2 Штами мікроорганізмів зі значеннями МІС, вищими за граничні значення S/л, є дуже рідкісними або про них на цей час не повідомлялося. Аналізи щодо ідентифікації та протимікробної чутливості відносно будь-якого такого ізоляту необхідно повторити, і якщо результат підтверджується, ізолят направляється до референтної лабораторії. До того часу, поки є дані про клінічну відповідь для верифікованих ізолятів з МІС, вищими за поточні граничні значення резистентності (позначено курсивом), ізоляти мають реєструватися як стійкі.

3 Чутливість стафілококів до меропенему прогнозується, виходячи з даних чутливості до метициліну.

4 Граничні значення меропенему для Neisseria meningitidis стосуються тільки менінгіту.

5 Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів, були визначені, в основному, виходячи з даних ФК/ФД і не залежать від розподілу МІС окремих видів. Вони призначені для використання відносно видів, не зазначених у таблиці та виносках.

• - Проведення аналізу із визначення чутливості не рекомендується, оскільки вид є поганою мішенню для проведення лікування лікарським засобом.

Поширеність набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для окремих видів, тому бажано спиратися на місцеву інформацію стосовно резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності, коли рівень поширеності резистентності мікроорганізмів на місцевому рівні є таким, що користь від застосування лікарського засобу, принаймні відносно деяких видів інфекцій, викликає сумніви, слід звернутися за консультацією до експерта.

Нижче перераховано патогенні мікроорганізми, виходячи з клінічного досвіду і терапевтичних настанов.

Зазвичай чутливі види

Грампозитивні аероби:

Enterococcus faecalis1, Staphylococcus aureus2 (метицилін-чутливий), Staphylococcus species (метицилін-чутливий), у тому числі Staphylococcus epidermidis, Streptococcus agalactiae (група В), Група Streptococcus milleri (S. anginosus, S. constellatus та S. intermedius), Streptococcus pneumoniae intermedius), Streptococcus pneumonia, Streptococcus pyogenes (група А).

Грамнегативні аероби:

Citrobacter freudii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenza, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumonia, Morganella morganii, Neisseria meningitides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens.

Грампозитивні анаероби:

Clostridium perfringens, Peptoniphilus asaccharolyticus, Peptostreptococcus species (у тому числі P. micros, P. anaerobius, P. magnus)

Грамнегативні анаероби:

Bacteroides caccae, Група Bacteroides fragilis, Prevotella bivia, Prevotella disiens.

Види, для яких набута резистентність може бути проблемою

Грампозитивні аероби:

Enterococcus faecium3

Грамнегативні аероби:

Acinetobacter species, Burkholderia cepacia, Pseudomonas aeruginosa.

За своєю природою резистентні мікроорганізми

Грамнегативні аероби:

Stenotrophomonas maltophilia, Legionella species.

Інші мікроорганізми

Chlamydophila pneumonia, Chlamydophila psittaci, Coxiella burnetii, Mycoplasma pneumonia.

1 Види, які виявили природну помірну чутливість.

2 Всі метицилін-резистентні стафілококи є резистентними до меропенему.

3 Показник резистентності > 50% в одній або декількох країнах ЄС.

Фармакокінетика. У здорових людей середній період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 1 годину; середній об’єм розподілу становить приблизно 0,25 л/кг (11-27 л); середній кліренс становить 287 мл/хв при застосуванні препарату в дозі 250 мг, зі зниженням кліренсу до 205 мл/хв при застосуванні препарату в дозі 2 г. При застосуванні препарату в дозах 500, 1000 і 2000 мг, що вводилися у вигляді інфузії протягом 30 хвилин, середні значення максимальної концентрації (Cmax) відповідно становили приблизно 23, 49 і 115 мкг/мл відповідно; пов’язані значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) становили 39,3, 62,3 і 153 мкг•год/мл. Після проведення інфузії протягом 5 хвилин значення Cmaxстановлять 52 і 112 мкг/мл при введенні препарату в дозах 500 і 1000 мг відповідно. При введені декількох доз препарату кожні 8 годин пацієнтам з нормальною функцією нирок накопичення меропенему не спостерігалося.

У ході проведення дослідження за участю 12 пацієнтів, яким вводили меропенем у дозі 1000 мг кожні 8 годин після проведення хірургічної операції з приводу інтраабдомінальних інфекцій, значення показників Cmax і періоду напіввиведення були порівнянні з показниками здорових людей, але об'єм розподілу був більший (27 л).

Розподіл. Середнє значення зв’язування меропенему з білками плазми крові становило приблизно 2 % і не залежало від концентрації препарату. Після швидкого введення препарату (5 хвилин або менше) фармакокінетика є біекспоненціальною, але це є набагато менш очевидним після 30-хвилинної інфузії. Було виявлено, що меропенем добре проникає у деякі рідини та тканини організму, включаючи легені, бронхіальний секрет, жовч, спинномозкову рідину, тканини статевих органів жінки, шкіру, фасції, м’язи і перитонеальні ексудати.

Метаболізм. Меропенем метаболізується шляхом гідролізу бета-лактамного кільця, утворюючи мікробіологічно неактивний метаболіт. В умовах in vitro меропенем демонструє знижену сприйнятливість до гідролізу під дією дигідропептидази-І (ДГП-1) людини порівняно з іміпенемом і потреби в одночасному застосуванні інгібітора ДГП-1 немає.

Виведення. Меропенем в першу чергу виводиться нирками; близько 70% (50-75%) дози препарату виводиться у незміненому вигляді протягом 12 годин. Ще 28% виділяється у вигляді мікробіологічно неактивного метаболіту. Виведення з калом становить лише близько 2% від дози. Виміряний нирковий кліренс і ефект пробенециду показують, що меропенем піддається як фільтрації, так і канальцієвій секреції.

Ниркова недостатність. Порушення функції нирок обумовлює появу високих показників AUC у плазмі крові і більш тривалий період напіввиведення меропенему. Спостерігалося збільшення показників AUC у 2,4 разу у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну (КК) 33-74 мл/хв), у 5 разів – у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 4-23 мл/хв) і в 10 разів – у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК < 2 мл/хв) порівняно зі здоровими особами (КК > 80 мл/хв). Показники AUC мікробіологічно неактивного метаболіту з відкритим кільцем також значно підвищувалися у пацієнтів з порушенням функції нирок. Корекція дози препарату рекомендується пацієнтам з помірним та тяжким порушенням функції нирок.

Меропенем виводиться шляхом гемодіалізу з кліренсом, під час проведення гемодіалізу, що приблизно в 4 рази вищий, ніж у пацієнтів з анурією.

Печінкова недостатність. Дослідження за участю пацієнтів з алкогольним цирозом печінки показує відсутність впливу захворювання печінки на фармакокінетику мероменему після застосування повторних доз препарату.

Дослідження фармакокінетики, проведені за участю пацієнтів, не виявили значних фармакокінетичних відмінностей порівняно зі здоровими особами з аналогічною функцією нирок. Популяційна модель, розроблена на основі даних стосовно 79 пацієнтів з інтраабдомінальною інфекцією або пневмонією, продемонструвала залежність центрального об’єму розподілу від маси тіла і кліренсу від кліренсу креатиніну і віку.

Дослідження фармакокінетики у немовлят і дітей з інфекцією при застосуванні препарату в дозах 10, 20 і 40 мг/кг продемонстрували значення Cmax, що наближаються до значень, виявлених у дорослих після застосування препарату в дозах 500, 1000 і 2000 мг відповідно. У ході проведення порівняння було виявлено узгоджені фармакокінетичні характеристики між дозами препарату і періоди напіввиведення, подібні до таких, що спостерігалися у всіх дорослих, крім наймолодших пацієнтів (< 6 місяців період наіпввиведення 1,6 години). Середні значення кліренсу меропенему становили 5,8 мл/хв/кг (6-12 років), 6,2 мл/хв/кг (2-5 років), 5,3 мл/хв/кг (6-23 місяці) і 4,3 мл/хв/кг (2-5 місяців). Приблизно 60% дози виводиться з сечею протягом 12 годин у вигляді меропенему та ще 12% у вигляді метаболіту. Концентрації меропенему в спинномозковій рідині у дітей з менінгітом становлять приблизно 20% від одночасно виявлених рівнів препарату в плазмі крові, хоча має місце значна індивідуальна варіабельність показників.

Фармакокінетика меропенему у новонароджених, які потребували проведення антибактеріального лікування, продемонструвала вищий кліренс у новонароджених з більшим хронологічним або гестаційним віком із загальним середнім періодом напіввиведення 2,9 години. Моделювання процесу за Монте Карло з урахуванням популяційної ФК-моделі показало, що при режимі дозування 20 мг/кг кожні 8 годин було досягнуто T>MIC 60 % відносно P. aeruginosa у 95 % новонароджених, які народилися передчасно, і у 91 % доношених новонароджених.

Дослідження фармакокінетики у здорових осіб літнього віку (65-80 років) показали зниження кліренсу плазми крові, що корелює зі зниженням кліренсу креатиніну, пов'язаним з віком, а також незначне зниження нениркового кліренсу. Корекція дози препарату не потрібна пацієнтам літнього віку, за винятком випадків помірного і тяжкого порушення функції нирок.

Основні фізико-хімічні властивості

від білого до світло-жовтого кольору кристалічний порошок.

Несумісність

Меропенем не слід змішувати або додавати до інших лікарських засобів.

Термін придатності

2 роки.

Рекомендується застосовувати свіжоприготовлені розчини меропенему для внутрішньовенних ін'єкцій та інфузій. Час між приготуванням відновленого розчину та закінченням внутрішньовенної ін’єкції або інфузії не має перевищувати 1 години. 

Розчин меропенему не слід заморожувати.

Під час приготування розчину слід застосовувати стандартні асептичні методики.

Усі флакони призначено лише для одноразового застосування.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Скляні флакони, закриті гумовою пробкою та запечатані алюмінієвим обтискним ковпачком, по 500 мг, по 1000 мг. По 1 або 10 флаконів у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Аналоги:

• Мепенам пор.д/п.ин.р-ра 1г фл. n1
• Меронем фл. 1000мг n10
• Ронем пор.д/ин.1000мг фл. n1
• Медопенем пор.д/ин.инф.1г фл№1
• Демопенем пор.д/р-р д/ин. 1000мг фл.№1
• Меробоцид пор.д/р-ра д/ин.1000мл фл. №1
• Медопенем пор.д/пр.сусп.д/ин.фл.1г №1
• Демопенем пор.д/ин. 1000мг №1
• Мепенам пор.д/ин.р-ра 1г фл.№1
• Мепенам пор.д/ин.1г фл.№1
• Европенем пор.д/ин.500мг№10
• Европенем пор.д/ин.1г№10
• Европенем пор.д/р-ра д/ин.1г фл. №10
• Мерограм пор.д/ин р-ра 500мг фл.№1
• Мерограм пор.д/ин р-ра 1000мг фл.№1
• Мепенам пор.д/р-ра д/ин. по 1,0г фл.№1 *
• Мерограм пор.д/р-ра д/ин.1000мг №1 фл.
• Меронем пор. для в/в ин. фл. 500 мг №10 *
• Мерограм пор.р-р д/ин.1000мг№1
• Мерограм пор.р-р д/ин.500мг№1
• Мерограм пор.д/р-ра д/ин.500мг №1 фл.
• Европенем пор.д/р-ра д/ин.1г фл.№10
• Европенем пор.д/р-ра д/ин.500мг №10 фл.
• Мепенам пор.д/ин.0.5г фл.№1
• Мепенам пор.д/р-ра д/ин.0.5г фл.№1
• Меронем пор.д/р-ра д/ин. 500мг фл. n10
• Меробоцид пор д/ин.1000мг фл№1
• Меробоцид пор.д/р-ра д/ин.1000мг фл.№1
• Ронем пор.д/ин.1000мг фл.№1
• Арис порошок д/инф. 1г фл.№1
• Меронем пор.д/ин 500мг фл №10
• Меронем пор.д/ин 1000мг фл№10
• Макпенем пор.д/р-ра д/ин.1000мг фл.№1
• Макпенем пор.д/ин.1000мг фл.№1
• Макпенем пор. д/п ин. р-ра 1000мг фл. n1
• Меронем пор.д/приг.ин/р-ра 1000мг фл.№10
• Меропенем пор.д/ин 1г фл.№1
• Меропенем пор.д/ин.1г фл.№1
• Роменем пор.д/ин.инф.500мг №1
• Роменем пор.д/п р-ра д/ин. и инф.1000мг фл. №1
• Арис пор. д/р-ра д/инф. 1г фл. №1
• Эксипенем пор. д/р-ра д/ин.1000мг фл. №1
• Меропенем-виста пор.д/пр.р-ра д/ин 500мг фл.№10
• Диапенем пор.д/р-ра д/ин.и инф.1000мг №10*
• Меропенем-виста пор.д/пр.р-ра д/ин 1000мг фл.№10
• Арис пор.д/р-ра д/инф.1г фл.№1
• Эксипенем пор.д/р-ра д/ин.1г фл.№1
• Диапенем пор.д/р-ра д/ин./инф.фл.1000мг №10
• Меропенем-виста д/ин. 500мг№10
• Эксипенем пор.д/ин.1000мг фл№1
• Меропенем-виста пор.д/приг.р-ра д/ин.фл.1000мг №10
• Диапенем пор.ин./инф.1гр фл№10
• Меропенем-виста д/ин1000мг№10
• Меропенем-виста пор.д/приг.р-ра д/ин.фл.500мг №10
• Мепенам пор.д/пр.р-ра д/ин.0.5г n1 фл.*
• Меропенем пор.д/р-ра д/ин.1г №1 фл.в/уп.*
• Меронем пор.д/приг.ин/р-ра 500мг фл.№10
• Меронем пор.д/приг.ин/р-ра 1000мг фл.№10
• Бренем 1000 пор.д/р-ра д/ин. 1000мг фл. №1 в картон.уп.*
• Меронем пор.д/приг.ин/р-ра 1000мг фл.№10
• Макпенем пор.д/р-ра д/ин.1000мг фл.№1в картон.упак.
• Европенем пор.д/р-ра д/ин.1г №10 фл./*
• Меропенем пор.д/р-ра д/ин. 1000мг фл. №1 в пачке /*
• Бренем 1000 пор.д/ин.1000мг№1
• Ифем пор.д/ин.1000 мг фл№1
• Мепенам порошок р-р ин.1.0г№40
• Меробак р-р д/ин.1000мг ф.№10
• Меропенем пор.д/ин.1000мг ф.№1
• Меробак р-р д/ин.500 мг ф№10
• Макпенем 1000 пор.д/ин1000мг№1
• Европенем пор.д/р-ра д/ин. 500мг №10 фл.в уп./*
• Мепенам пор.д/р-ра д/ин.1,0г фл.№40 (1х40) в гр.пачке*
• Меропенем-дарн.д/ін.1000мг№1
• Меропенем-дарниця пор.д/р-ну д/ін./інф.1000мг фл.№1
• Меропенем-дарниця пор.д/р-ну д/ін та д/інф 1000мг фл в пач*
• Меропенем-мб д/інф.1000 мг ф№1
• Мепенам пор.д/р-ну д/ін.0.5г фл.№1
• Мепенам пор.д/ін.р-ну 1г фл.№1
• Меробак пор.д/приг.р-ну д/ін.фл.1000мг №10
• Меропенем пор.д/р-ну д/ін.фл.1000мг №1
• Меропенем-віста пор.д/приг.р-ну д/ін.фл.1000мг №10