Левоміцетин-КМП табл.0.25г №10

Код товара: 233817
Действующее вещество: хлорамфеникол
Срок годности: до 01.03.27
Наличие: нет в наличии

Фармакодинамика Левоміцетин - антибіотик широкого спектра дії. Він ефективний відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій (збудників гнійних інфекцій, черевного тифу, дизентерії, менінгококових інфекцій, гемофільних бактерій, бруцел тощо), рикетсій, хламідій, спірохет. Діє на штами бактерій, стійких до пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. Препарат малоактивний відносно кислотостійких бактерій, синьогнійної палички, клостридій та найпростіших. Порушує синтез білків у клітинах мікроорганізмів. У терапевтичних концентраціях чинить бактеріостатичну дію. Стійкість мікроорганізмів до препарату розвивається відносно повільно, і, як правило, при цьому не виникає перехресної стійкості до інших хіміотерапевтичних засобів. Фармакокинетика Добре і швидко всмоктується після прийому внутрішньо: максимальна концентрація в крові досягається через 2-3 години, терапевтична концентрація в крові зберігається протягом 4-5 годин після прийому. Проникає в органи, тканини та рідини організму, проходить крізь гематоенцефалічний бар'єр, добре проникає у спинномозкову рідину (до 50 % від вмісту в крові). Препарат проходить крізь плаценту, виявляється в материнському молоці. Терапевтичні концентрації препарату при застосуванні його внутрішньо виявляються у скловидному тілі, рогівці, райдужній оболонці, водянистій волозі ока (у кришталик препарат не проникає). Виводиться в основному із сечею (головним чином у вигляді неактивних метаболітів), частково - з жовчю і калом. У кишечнику під впливом кишкових бактерій гідролізується з утворенням неактивних метаболітів. Показания Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами: черевний тиф, паратиф, шигельоз, сальмонельоз, бруцельоз, туляремія, рикетсіози (в т.ч. висипний тиф, трахома). Противопоказания Підвищена чутливість до хлорамфеніколу, інших амфеніколів і/або до інших компонентів препарату; пригнічення кровотворення, захворювання крові; захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження); виражені порушення функції печінки і/або нирок; гострі респіраторні захворювання, ангіна; дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; порфірія; вагітність, період годування груддю; дитячий вік до 3 років. Взаимодействие с другими лекарственными средствами Левоміцетин не можна призначати разом з препаратами, які пригнічують кровотворення (сульфаніламіди, похідні піразолону, цитостатики), а також з променевою терапією.

Хлорамфенікол пригнічує ферментну систему цитохрому Р450, тому при одночасному застосуванні з фенітоїном, непрямими антикоагулянтами (наприклад, варфарином) спостерігається послаблення метаболізму цих препаратів, уповільнення виведення і підвищення їхньої концентрації у плазмі крові.

При одночасному застосуванні Левоміцетину з пероральними гіпоглікемічними препаратами (толбутамід, хлорпропамід) відзначається посилення гіпоглікемічної дії за рахунок пригноблення метаболізму цих препаратів у печінці та підвищення їх концентрації в плазмі крові.

Барбітурати (фенобарбітал), рифампіцин, рифабутин зменшують концентрацію Левоміцетину в сироватці крові і знижують його ефективність.

Левоміцетин може знижувати ефективність естрогеновмісних пероральних контрацептивів, послаблювати ефекти препаратів заліза, фолієвої кислоти, цианокобаламіну.

Левоміцетин знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів і цефалоспоринів. Левоміцетин може зменшувати ефект макролідів (еритроміцин) і лінкозамідів (кліндаміцин, лінкоміцин).

При одночасному прийомі етанолу можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія шкірних покривів, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, судоми). Способы применения Левоміцетин призначають внутрішньо за 30 хвилин до їди (у разі нудоти та блювання - через годину після їди).

Дорослим призначають по 0,25-0,5 г 3-4 рази на добу; добова доза - 2 г. В особливо тяжких випадках (черевний тиф тощо) Левоміцетин призначають у дозі до 4 г на добу (максимальна добова доза для дорослих) під суворим контролем стану крові та функції печінки і нирок; добову дозу розподіляють на 3-4 прийоми.

Разова доза препарату для дітей від 3 до 8 років - по 0,125 г, для дітей старше 8 років - по 0,25 г; кратність прийому - 3-4 рази на добу.

Курс лікування Левоміцетином становить 7-10 днів. За показаннями, за умов доброї переносимості та відсутності змін у складі периферичної крові можливе продовження курсу лікування до 2 тижнів. Передозировка Симптоми: ускладнення з боку системи кровотворення, як правило, пов'язані із застосуванням великих доз Левоміцетину протягом тривалого часу, блідість шкіри, біль у горлі, підвищена температура, кровотеча, слабкість.

При передозуванні у дітей можливий розвиток «грей-синдрому»: здуття живота, блювання, неритмічне дихання, сірий колір шкіри, серцево-судинний колапс, гіпотермія.

Також можливий розвиток інших характерних для Левоміцетину побічних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»).

Лікування: відміна препарату, промивання шлунку, застосування сорбентів, симптоматична терапія. Побочные действия З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, ретикулоцитопенія, зменшення рівня гемоглобіну в крові, цитоплазматична вакуолізація ранніх еритроцитарних форм, апластична анемія.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, здуття живота, подразнення слизових оболонок, глосит, стоматит, пригнічення мікрофлори кишечника, дисбактеріоз, вторинна грибкова інфекція.

З боку центральної і периферичної нервової системи: зорові і слухові галюцинації, оборотні порушення зору, слуху, периферичний неврит, неврит зорового нерва, енцефалопатія з сплутаністю свідомості і делірієм, головний біль, депресія.

Алергічні реакції: шкірний висип, лихоманка, дуже рідко - набряк Квінке, анафілаксія.

Інші: розвиток вторинної інфекції, можлива реакція бактеріоліза (реакція Яриша-Герксгеймера). Особые условия Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування препарату Левоміцетин протипоказано в період вагітності або годування груддю.

Діти. Дана лікарська форма Левоміцетину не застосовується в дитячому віці до 3 років. Для лікування дітей старше 3 років Левоміцетин необхідно призначати з особливою обережністю і лише при відсутності альтернативної терапії.

Особливості застосування. Лікування Левоміцетином слід проводити тільки за призначенням і під контролем лікаря. Перед початком терапії необхідно виключити наявність у пацієнта гіперчутливості до хлорамфеніколу та інших амфеніколів.

З обережністю слід приймати Левоміцетин при серцево-судинних захворюваннях і схильності до алергічних реакцій.

У процесі лікування необхідний систематичний контроль функції нирок, печінки і складу периферичної крові. При появі ознак порушення кровотворення препарат слід відмінити. Проте симптоми апластичної анемії (біль в горлі, блідість шкіри, підвищена температура, кровотечі), як правило, з'являються тільки через кілька тижнів після закінчення курсу лікування. Тому при появі таких симптомів слід терміново звернутися до лікаря.

З обережністю застосовують пацієнтам, які отримували раніше лікування цитостатичними препаратами або променеву терапію.

Неприпустимо безконтрольне призначення Левоміцетину і застосування його при легких формах інфекційних процесів, особливо в дитячій практиці.

При одночасному прийомі етанолу можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія шкірних покривів, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, судоми).

При порушенні функції печінки і/або нирок необхідна корекція режиму дозування: слід зменшити дозу препарату або збільшити інтервал між прийомами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Слід з обережністю приймати препарат особам, які керують автотранспортом чи працюють з іншими механізмами, у зв'язку з ризиком розвитку можливих небажаних реакцій з боку нервової системи.

Левоміцетин-КМП табл.0.25г №10

Быстрый заказ Левоміцетин-КМП табл.0.25г №10

Оставьте ваши данные, мы Вам перезвоним!

Аналоги:

Ваше имя:
Номер телефона: