ВЕНТЕР ТАБ.1Г №50

Код товара: 96211
Производитель: КРКА Д.Д. НОВО МЕСТО СЛОВЕНИЯ
Действующее вещество: сукральфат
Срок годности: до 01.12.2021
Наличие: нет в наличии

ІНСТРУКЦІЯ

ДЛЯ МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ

ВЕНТЕР

(VENTER®)

Склад:

діюча речовина: сукральфат;

1 таблетка містить 1 г сукральфату;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, тальк, кремнію діоксидколоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки тагастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Код АТС A02BX02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Як допоміжний засіб для лікування пептичних виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Для зниження гіперфосфатемії у пацієнтів з уремією, які перебувають на діалізі.

Для профілактики рецидивів виразки дванадцятипалої кишки та стресових виразок.

Протипоказання.

Гіперчутливість до сукральфату або інших компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендовано застосовувати внутрішньо дорослим. Вентер треба приймати натщесерце за півгодини або за годину до їди. Таблетки можна ковтати цілими, запиваючи водою, або розчинити їх в 1/2 склянки води і випити одержаний розчин.

Пептичні виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки. 1 таблетка перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід, вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном. Лікар може також призначити по 2 таблетки 2 рази на добу. Зазвичай тривалість лікування виразки становить 4 – 6 тижнів. У разі необхідності, лікування можна продовжити, але його тривалість не повинна перевищувати 12 тижнів. Препарат слід приймати протягом 4 - 8 тижнів або до того часу, коли аналізи підтвердять загоєння виразки.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. 1 таблетка перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід, вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном.

Гіперфосфатемія. 1 таблетка перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід, вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном. Щоденна доза може бути зменшена.

Профілактика рецидиву виразки дванадцятипалої кишки. По 1 таблетці двічі на добу.

Профілактика стресових виразок. По 1 таблетці шість раз на добу. Максимальна добова даза – 8 г сукральфату (8 таблеток).

Пацієнти з ниркової недостатністю. Немає необхідності у коригуванні дози. Через ризик накопичення алюмінію в організмі пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю або пацієнтів, які перебувають на діалізі, застосування препарату у таких пацієнтів повинне бути короткотривалим.

Побічні реакції.

Порушення з боку нервової системи:

нечасто: вертиго, запаморочення, сонливість;

У пацієнтів з нирковою недостатністю, може підвищитись рівень алюмінію у тканинах. Існує ризик появи токсичних ефектів алюмінію (енцефалопатія).

Порушення з боку травного тракту:

часто: запор;

нечасто: діарея, нудота, блювання, метеоризм, сухість у роті.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:

дуже рідко: висип, кропив’янка, свербіж.

Порушення з боку скелетно-м’язової та сполучної тканин:

рідко: біль у нижній частині спини.

Передозування.

Малоймовірно, що разова, навіть велика, доза сукральфату спричинить інтоксикацію. Більшість пацієнтів не відчувають ніякого дискомфорту після прийому надто великих доз сукральфату. Зареєстровано кілька повідомлень про нудоту, блювання і біль у шлунку. Лікування є симптоматичним.

Тривале застосування великих доз, особливо пацієнтами з пригніченою функцією нирок, може спричинити накопичення алюмінію в організмі. Алюміній може спричинити різноманітні токсичні ефекти, з яких найтяжчими є енцефалопатія (дизартрія, апраксія, міоклонус, деменція, судоми, у тяжких випадках – кома та смерть) та остеомаляція (біль, патологічні переломи та деформації кісток).

У таких випадках прийом препарату Вентер слід відмінити, та рекомендовано мікрофільтрація діалізату та дефероксамін. Дефероксамін єхелатуючим препаратом, який виводить алюмінію з тканин та підвищує його рівень у сироватці. Алюміній можна вивести з сироватки шляхом гемодіалізу,гемофільтрації чи перитонеального діалізу.

Застосування у період вагітності та годування груддю.

Немає повідомлень про те, що сукральфат загрожує здоров’ю плода або дитини. Ці ліки можна приймати під час вагітності тільки тоді, коли потенційний ризик для плода виправданий користю для матері.

Немає даних про виділення сукральфату в грудне молоко, тому його треба з обережністю призначати в період годування груддю.

Діти. Дія сукральфату у дітей вивчена недостатньо, тому препарат не застосовують для лікування пацієнтів цієї вікової категорії.

Особливості застосування.

Невелика кількість алюмінію, яка міститься в сукральфаті, поглинається з кишково-шлункового тракту. Цей хімічний елемент добре виводиться при нормальній функції нирок і може накопичуватися в організмі при тяжких порушеннях функції нирок. Ризик накопичення підвищується при паралельному застосованні інших ліків, що містять алюміній (наприклад, деяких антацидів). Акумульований алюміній може чинити токсичну дію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Пацієнтів слід попередити, що іноді можуть мати місце запаморочення, сонливість та вертиго, які можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Таким пацієнтам слід відмовитись від керування автотранспортом та іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Можна призначати антациди під час лікування сукральфатом, проте їх слід застосовувати як мінімум за півгодини до або через півгодини після прийомусукральфату.

Ліки, що містять алюміній (наприклад, деякі антациди), можуть спричинити накопичення алюмінію в організмі пацієнта зі зменшеною здатністю виводити алюміній.

Сукральфат може зменшити засвоєння деяких ліків, таких як тетрациклін,циметидин, ранітидин, фторохінолони, дигоксин, теофілін подовженого вивільнення, варфарин, кетоконазол, L-тироксин, хінідин і фенітоїн. Ці ліки треба застосовувати як мінімум за 2 години до прийому сукральфату.

Сукральфат може зв’язуватись з деякими білками, що містяться в їжі та інших ліках. Тому він може спричинити безоар у пацієнтів з уповільненим випорожненням шлунка та у хворих, яких годують через назогастральнийзонд. Пацієнтам, яких годують через назогастральний зонд, треба вводитисукральфат окремо від їжі та інших препаратів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Сукральфат – аніонний сульфатований дисахарид, що складається з сульфату сахарози та алюмінію гідроксиду. Сукральфат прискорює загоєнннявиразок та попереджує їх рецидив. Не чинить системної дії.

Сукральфат зв’язується з білками некротичної тканини в місці виразки, утворюючи захисне покриття, що запобігає перетравлювальній дії пепсину, кислоти шлункового соку і жовчних солей. Сукральфат приблизно на 30 % знижує активність пепсину.

Сукральфат прискорює лікування дуоденальної виразки і виразки шлунка, лікує незначні і помірні запалення стравоходу. Запобігає рецидивам дуоденальної виразки і утворенню виразок, що розвиваються внаслідок стресу, а також поглинанню фосфатів зі шлунково-кишкового тракту.

Фармакокінетика.

Абсорбується менше 5 % сукральфату, внаслідок чого препарат не виявляє системних впливів. Також всмоктується 0,005 % алюмінію, що міститься у препараті. Абсорбована частина препарату виводиться нирками. Основна частина введеного препарату виводиться, не будучи всмоктаною, у незміненому вигляді з фекаліями.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі, овальні таблетки з насічкою з обох боків.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С, в захищеному від вологи місці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

ВЕНТЕР ТАБ.1Г №50

Быстрый заказ ВЕНТЕР ТАБ.1Г №50

Оставьте ваши данные, мы Вам перезвоним!

Аналоги:

Ваше имя:
Номер телефона: