Контакты:

+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp
+38 (063)982 79 79

Топ препаратов

Главная » Каталог лекарств

Мемантин-Тева табл.п/п/о 20мг №28

Код товара: 230133
Производитель: Тева Україна ТОВ
Действующее вещество: мемантина гидрохлорид
Срок годности: до 01.10.25
Наличие: нет в наличии

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Мемантин є потенціалзалежним помірно афінним неконкурентним антагоністом NMDA-рецепторів. Він модулює ефекти патологічно підвищеного тонічного рівня глутамату, який може призвести до нейронної дисфункції. У проявах симптомів і прогресуванні нейродегенеративної деменції важливу роль відіграє порушення глутаматергічної нейротрансмісії, особливо з участю NMDA (N-метил-D-аспартат)-рецепторів.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Мемантин має абсолютну біодоступність близько 100%, час досягнення піка концентрації у плазмі крові (Tmax) становить від 3 до 8 годин. Ознак впливу їжі на абсорбцію мемантину не спостерігається.

Розподіл

Щоденні дози 20 мг призводять до стабільної концентрації мемантину у плазмі крові в діапазоні від 70 до 150 нг/мл (0,5-1 мкмоль), при цьому різниця може бути великою залежно від індивідуальних особливостей пацієнта. При застосуванні добових доз від 5 до 30 мг відношення вмісту препарату у цереброспінальній рідині та сироватці крові становить 0,52. Близько 45% мемантину зв’язується з білками плазми крові.

Біотрансформація

В організмі людини близько 80% мемантину циркулює у вигляді початкової речовини. Основними метаболітами є: N-3,5-диметил-глюдантан, ізомерна суміш 4- та 6?гідроксимемантину та 1-нітрозо-3,5-диметил-адамантан. Основні метаболіти не мають NMDA-антагоністичних властивостей. Участі цитохрому Р450 у метаболізмі in vitro не виявлено.

Елімінація

Мемантин виводиться моноекспоненціально із кінцевим t½ від 60 до 100 годин. У добровольців з нормальною функцією нирок загальний кліренс (Cltot) становить 170 мл/хв/1,73 м2. Ниркова стадія фармакокінетики мемантину включає також канальцеву реабсорбцію.

Швидкість ниркової елімінації мемантину в умовах лужної реакції сечі може знижуватися у 7?9 разів. Олужнення сечі може відбуватися у результаті глибоких змін дієти, наприклад зміни багатого м’ясними стравами раціону вегетаріанським або внаслідок інтенсивного прийому антацидних шлункових засобів.

Лінійність

Фармакокінетика має лінійний характер у діапазоні доз 10-40 мг.

Фармакодинамічний/фармакокінетичний зв’язок

При дозі мемантину 20 мг на добу рівень вмісту у цереброспінальній рідині відповідає величині ki (константа гальмування) мемантину, що становить 0,5 мкмоль у ділянці фронтальної кори головного мозку людини.

Показання

Хвороба Альцгеймера від легкого ступеня до тяжких форм.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Слід уникати одночасного застосування мемантину і амантадину через ризик фармакотоксичного психозу. Обидві сполуки є хімічно пов’язаними NMDA-антагоністами. Те ж саме стосується кетаміну і декстрометорфану. В одному опублікованому звіті зазначалося також про можливий ризик комбінації мемантину і фенітоїну.

Механізм дії передбачає можливе посилення ефектів L-допи, допамінергічних агоністів та антихолінергічних засобів при одночасному застосуванні таких NMDA-антагоністів як мемантин. Можливим є послаблення ефектів барбітуратів та нейролептичних засобів. Сумісне застосування мемантину та спазмолітичних засобів, дантролену або баклофену може модифікувати їх ефекти і зумовити необхідність корекції доз.

Інші лікарські засоби, такі як циметидин, ранітидин, прокаїнамід, хінідин, хінін та нікотин, які використовують ту ж катіонну транспортну систему нирок, що й амантадин, можливо, також здатні взаємодіяти з мемантином, зумовлюючи потенційний ризик підвищення його вмісту у плазмі крові.

При сумісному призначенні мемантину з гідрохлоротіазидом (ГХТ) або будь-якою комбінацією з ГХТ можливе зниження рівня ГХТ у сироватці крові.

Були повідомлення про окремі випадки підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) при застосуванні мемантину пацієнтам, які приймають варфарин. Хоча причинний зв’язок не встановлений, необхідний ретельний моніторинг протромбінового часу або МНС у пацієнтів, які одночасно приймають пероральні антикоагулянти.

У ході фармакокінетичних досліджень з участю здорових добровольців суттєвих ефектів взаємодії мемантину з глібуридом/метформіном, донепезилом або галантаміном не виявили.

Мемантин in vitro не є інгібітором цитохрому P450 1A2, 2A6, 2C9, 2D6, 2E1, 3A, флавіновмісної монооксигенази, епоксид-гідролази або сульфатіону.

Особливості щодо застосування

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, хворим на епілепсію, пацієнтам, які мають в анамнезі судоми, або пацієнтам, які мають фактори ризику розвитку епілепсії.

Слід уникати одночасного застосування з антагоністами N-метил-D-аспартату (NMDA), такими як амантадин, кетамін або декстрометорфан. Ці сполуки діють у тій самій системі рецепторів, що мемантин і, таким чином, можуть спричиняти небажані реакції (головним чином з боку ЦНС), які можуть проявлятися частіше або сильніше.

Деякі фактори, що спричиняють підвищення рівня рН сечі, можуть потребувати ретельного моніторингу стану пацієнта. Це такі фактори як суттєві зміни дієти, наприклад заміна багатого на м’ясні страви раціону вегетаріанським, або ж інтенсивний прийом алкалуючих антацидів. Крім того, рН сечі може підвищуватися через такі стани як нирковий тубулярний ацидоз (НТА) та тяжкі інфекції сечового тракту, спричинені Proteus bacteria.

Із більшості клінічних досліджень були виключені пацієнти, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, які мали декомпенсовану застійну серцеву недостатність (клас ІІІ-IV за функціональною класифікацією серцевої недостатності Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів) або неконтрольовану артеріальну гіпертензію. Внаслідок цього наявні лише обмежені дані, та пацієнтам із такими станами необхідний ретельний нагляд.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клінічних даних стосовно дії мемантину на розвиток вагітності немає. Експериментальні дослідження на тваринах вказують на можливість уповільнення внутрішньоутробного росту при впливі концентрацій, ідентичних або дещо більших від тих, що застосовуються у людини. Токсичність для плода не виключена. Потенційний ризик для людини невідомий. Мемантин не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, зумовлених чіткою та явною необхідністю.

Невідомо, чи проникає мемантин у грудне молоко, але, беручи до уваги ліпофільність субстанції, це є можливим. Жінкам, які застосовують мемантин, слід відмовитися від годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Хвороба Альцгеймера від середнього ступеня до тяжких форм зазвичай зумовлює погіршення здатності керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами. Крім того, мемантину гідрохлорид має незначний або помірний вплив на швидкість реакції людини, тому амбулаторних пацієнтів слід попередити про необхідність дотримання особливої обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Лікування слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря. Під час лікування слід забезпечити контроль прийому препарату особою, яка доглядає за пацієнтом.

Таблетки слід приймати 1 раз на добу кожного дня в один і той самий час. Таблетки можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Дорослі

Максимальна добова доза становить 20 мг. З метою зниження ризику появи негативних реакцій підтримуючу дозу слід визначати шляхом поступового збільшення дозування на 5 мг на тиждень протягом перших 3 тижнів таким чином:

1-й тиждень (1-7-й день): приймати 5 мг на добу протягом тижня (таблетки у відповідному дозуванні);

2-й тиждень (8-14-й день): приймати 10 мг на добу протягом тижня (таблетки у відповідному дозуванні);

3-й тиждень (15-21-й день): приймати 15 мг на добу протягом тижня (таблетки у відповідному дозуванні);

розпочинаючи з 4-го тижня: приймати 1 таблетку 20 мг на добу.

Для вищого титрування наявні таблетки іншої сили дії.

Підтримуюча доза. Рекомендована підтримуюча доза становить 20 мг на добу.

Тривалість лікування індивідуально визначає лікар, який має досвід діагностики та лікування хвороби Альцгеймера. Слід регулярно оцінювати переносимість та дозування мемантину, найкраще протягом трьох місяців від початку лікування. У подальшому клінічний ефект мемантину і реакцію пацієнта на лікування слід оцінювати регулярно відповідно до діючих клінічних рекомендацій. Підтримуюче лікування можна продовжувати поки терапевтичний ефект залишається сприятливим, а переносимість мемантину пацієнтом – хорошою. Слід розглянути можливість припинення лікування мемантином, якщо зникають ознаки терапевтичного ефекту або погіршується переносимість лікування пацієнтом.

Пацієнти літнього віку

Рекомендована доза для пацієнтів віком від 65 років становить 20 мг на добу.

Порушення функції нирок

Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) зниження дози препарату не потрібне. Пацієнтам з порушенням функції нирок середнього ступеня (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) добову дозу слід зменшити до 10 мг. Дозу можна збільшити до 20 мг на добу за стандартною схемою, якщо негативних реакцій немає принаймні після 7 днів лікування. Пацієнтам з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 5-29 мл/хв) добову дозу слід зменшити до 10 мг.

Порушення функції печінки

Для пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня (клас А та клас В за класифікацією Чайлда–П’ю) корекція дози не потрібна. Не рекомендується застосовувати мемантин пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки.

Діти.

Препарат не застосовувати дітям у зв’язку з недостатністю даних щодо безпеки та ефективності.

Передозування

Досвід обмежений.

Симптоми

Застосування відносно високих доз (200 мг та 105 мг на добу упродовж 3 днів) супроводжувалося такими симптомами як відчуття стомленості, слабкості та/або діарея. Можлива відсутність будь-яких симптомів. У разі передозування дозою, нижчою за 140 мг, або якщо доза була невідома, у пацієнтів спостерігалися симптоми, пов’язані з порушеннями з боку ЦНС (сплутаність свідомості, гіперсомнія, сонливість, запаморочення, ажитація, агресія, галюцинації та порушення ходи) та/або з боку шлунково-кишкового тракту (блювання та діарея).

Після передозування високою дозою мемантину (2000 мг) у пацієнта спостерігалися порушення з боку ЦНС (пацієнт знаходився у комі протягом 10 днів, а пізніше спостерігалися диплопія та ажитація). Після симптоматичного лікування та плазмаферезу пацієнт одужав без наслідків.

В іншому випадку передозування високою дозою пацієнт також вижив і одужав. Спостерігалися симптоми з боку ЦНС, такі як неспокій, психоз, зорові галюцинації, підвищення судомної готовності, сонливість, ступор і втрата свідомості.

Лікування

У разі передозування лікування повинно бути симптоматичним. Специфічного антидоту немає. Стандартні клінічні процедури, спрямовані на видалення препарату з організму пацієнта - промивання шлунка, застосування активованого вугілля (переривання можливої ентерогепатичної рециркуляції). У разі необхідності слід застосувати такі процедури як ацидифікація сечі, форсований діурез.

У разі наявності симптомів надмірної загальної стимуляції ЦНС необхідно призначити симптоматичне клінічне лікування.

Побічні ефекти

Під час клінічних досліджень мемантину загальна частота небажаних явищ не відрізнялася від такої на тлі прийому плацебо, а негативні явища зазвичай мали легкий або середній ступінь тяжкості.

Наведені нижче у таблиці побічні реакції спостерігалися під час клінічних досліджень і медичного застосування. За частотою побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

Клас систем органів Частота Побічні реакції Інфекції та інвазії Нечасто Грибкові інфекції З боку імунної системи Часто Гіперчутливість З боку психіки Часто Сонливість Нечасто Сплутаність свідомості Нечасто Галюцинації1 Невідомо Психотичні реакції2 З боку нервової системи Часто Запаморочення Часто Порушення рівноваги Нечасто Порушення ходи Дуже рідко Судомні напади З боку серця Нечасто Серцева недостатність З боку судин Часто Артеріальна гіпертензія Нечасто Венозний тромбоз/тромбоемболія З боку дихальної системи Часто Задишка З боку шлунково-кишкового тракту Часто Запор Нечасто Блювання Невідомо Панкреатит2 З боку гепатобіліарної системи Часто Підвищення показників функції печінки Невідомо Гепатит Загальні порушення Часто Головний біль Нечасто Підвищена втомлюваність

1 Галюцинації переважно спостерігали у пацієнтів з тяжкою формою хвороби Альцгеймера.

2 Повідомляли про окремі випадки у післяреєстраційний період.

Хвороба Альцгеймера пов’язана з депресією, суїцидальними ідеями та суїцидом. Про такі випадки також повідомляли при застосуванні мемантину у післяреєстраційний період.

Мемантин-Тева табл.п/п/о 20мг №28

Быстрый заказ Мемантин-Тева табл.п/п/о 20мг №28

Оставьте ваши данные, мы Вам перезвоним!

Аналоги:

Ваше имя:
Номер телефона: