Контакты:

+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp
+38 (063)982 79 79

Топ препаратов

ВАБАДИН® 20мг табл. п/о по 20мг № 28@*

Код товара: 105660
Производитель: Berlin-Chemie, Німеччина
Действующее вещество: симвастатин
Срок годности: до 01.05.17
Наличие: нет в наличии

ПоказанияГиперхолестеринемия. Смешанная дислипидемия. Гомозиготная, семейная гиперхолестеринемия. Вторичная профилактика заболеваний сердечно-сосудистой системы вызванных атеросклерозом. Сахарный диабет с нормальным или повышенным уровнем холестеринаМеждународное названиеSimvastatinКод АТССимвастатин - C10AA01Фармакотерапевтическая группаГиполипидемические средстваРегистрация№ UA/7423/01/02 от 10.04.2013 до 10.04.2018. Приказ № 294(2) от 10.04.2013

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 20 мг симвастатину;

допоміжні речовини: ядро таблетки: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, бутилгідроксианізол, кислота аскорбінова, кислота лимонна, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат; оболонка: гідроксиметилцелюлоза, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий, триетилцитрат, титану діоксид, тальк, повідон К-30.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ КоА-редуктази. Код АТС С10А А01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гіперхолестеринемія:

лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієтотерапії або при недостатньому ефекті дієти та інших нефармакологічних лікувальних заходів, наприклад фізичних вправ, зниження маси тіла;

лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших видів ліпідознижуючої терапії, наприклад аферезу ліпопротеїдів низької щільності або у випадку, коли проведення цих лікувальних заходів неможливе.

Профілактика серцево-судинної патології:

як додаткова терапія для зниження серцево-судинної смертності та захворюваності на ґрунті атеросклерозу або цукрового діабету з нормальним чи підвищеним рівнем холестерину на тлі іншої кардіопротективної терапії та корекції факторів ризику.

Протипоказання. Гіперчутливість до симвастатину або допоміжних речовин. Захворювання печінки в активній фазі або нез’ясоване стійке підвищення рівня трансаміназ крові. Вагітність і годування груддю. Одночасне призначення сильнодіючих інгібіторів ізоензиму CYP3А4, наприклад ітраконазолу, кетоконазолу, інгібіторів ВІЛ-протеази, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину і нефазодону.

Спосіб застосування та дози. Діапазон дозування становить 5-80 мг на добу. Препарат застосовують перорально 1 раз на добу у вечірній час. За необхідності підвищення дози слід дотримуватись інтервалів не менше 4 тижнів між підвищенням дози до досягнення максимальної дози 80 мг на добу, що приймається також 1 раз на добу ввечері. Призначення дози 80 мг рекомендується тільки пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією і високим ризиком серцево-судинних ускладнень.

Гіперхолестеринемія. Хворі повинні дотримуватися стандартної холестеринзнижувальної дієти під час застосування препарату Вабадинâ. Звичайна доза препарату становить 10-20 мг на добу, яку застосовують 1 раз на добу ввечері. Для хворих, які потребують зниження холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) більше ніж на 45 %, початкова доза може становити 20-40 мг на добу. Збільшення дози проводиться за рекомендацією, що наведена вище.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. Початкова рекомендована доза препарату становить 40 мг на добу, яку приймають ввечері, або 80 мг на добу за три прийоми: дві дози по 20 мг протягом дня і 40 мг увечері.

Профілактика серцево-судинної патології. Звичайна доза препарату для хворих з ішемічною хворобою серця з/без гіперліпідемії становить від 20 до 40 мг на добу і приймається 1 раз увечері. Медикаментозну терапію можна розпочинати одночасно з призначенням дієти та фізичних вправ. Збільшення дозування, якщо необхідно, проводиться за вищенаведеною схемою. Препарат Вабадинâ можна призначати як монотерапію, так і в комбінації з речовинами, що посилюють секрецію жовчних кислот. В останньому випадку препарат застосовують не пізніше ніж за 2 години до або не раніше ніж через 4 години після прийому речовин, посилюючих виділення жовчних кислот.

Супутня терапія. Симвастатин можна призначати як монотерапію, так і в комбінації з речовинами, що посилюють секрецію жовчних кислот. В останньому випадку препарат застосовують не пізніше ніж за 2 години до або не раніше ніж через 4 години після прийому речовин, посилюючих виділення жовчних кислот.

Ниркова недостатність. При помірній нирковій недостатності корекція дозування не потрібна; при тяжкій (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) – призначення дози, що перевищує 10 мг на добу, має бути ретельно обґрунтоване, а препарат потрібно застосовувати з обережністю. Застосування хворим літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Для точного дозування слід використовувати відповідні лікарські форми препарату Вабадинâ, що містять 10, 20 або 40 мг симвастатину в 1 таблетці.

Побічні реакції. Для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовують таку класифікацію: дуже часто: > 1/10; часто: > 1/100 і < 1/10; іноді: > 1/1000 і < 1/100; рідко: > 1/10000 і < 1/1000; дуже рідко: < 1/10000), невідомо (частоту неможливо визначити на основі наявних даних).

Порушення стану кровотворної і лімфатичної систем. Рідко: анемія.

Порушення стану нервової системи. Рідко: головний біль, парестезії, запаморочення, периферична полінейропатія.

Порушення стану травного тракту. Рідко: запор, біль у животі, метеоризм, диспесія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.

Порушення стану печінки та жовчовивідних шляхів. Рідко: гепатит, жовтяниця. Дуже рідко: печінкова недостатність.

Порушення стану шкіри і підшкірної жирової тканини. Рідко: висипання, свербіж, облисіння. Порушення стану опорно-рухового апарату, сполучної тканини і кісток.

Рідко: міопатія, рабдоміоз, міалгія, спазми м’язів.

Загальні порушення. Астенія. Синдром гіперчутливості зустрічався рідко і супроводжувався такими ознаками: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), артрит і артралгія, кропив’янка, фотосенсибілізація, підвищення температури тіла, припливи до обличчя, ядуха і відчуття дискомфорту.

Порушення з боку лабораторних аналізів та інструментальних досліджень. Рідко: підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази і g-глутамілтранспептидази), підвищення рівня лужної фосфатази і креатинінфосфокінази (КФК) у сироватці крові.

Були повідомлення про такі побічні реакції при застосуванні деяких статинів: розлади сну, у тому числі безсоння та жахливі сновидіння; погіршення пам’яті; статеві розлади; депресія; незвичні випадки порушень з боку інтерстиціальної тканини легень, особливо при тривалому застосуванні.

Передозування. До цього часу було зареєстровано декілька випадків передозування, які минули без будь-яких наслідків для пацієнтів. Максимальна прийнята доза становила 3,6 г симвастатину. Передозування препарату не вимагає спеціальних лікувальних заходів. У випадку передозування проводять загальні заходи і симптоматичну терапію, за необхідності.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування препарату протипоказане і його прийом припиняють до початку вагітності. Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти у грудне молоко. Оскільки багато лікарських засобів проникають у грудне молоко та через можливість виникнення серйозних побічних реакцій, жінкам, які застосовують симвастатин, не слід годувати немовлят груддю.

Діти. Досвід застосування симвастатину дітям обмежений, тому застосовувати його в педіатричній практиці не рекомендується.

Особливості застосування.

Міопатія/рабдоміоліз. Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, рідко спричинює розвиток міопатії, що супроводжується болем у м’язах, болючістю при пальпації або слабкістю м’язів і значним підвищенням концентрації креатинфосфокінази (КФК), більше ніж у 10 разів за норму. Іноді міопатія розвивається у формі рабдоміолізу з або без вторинної ниркової недостатності, зумовленої міоглобінурією. У вкрай поодиноких випадках розвиток рабдоміолізу призводив до летального наслідку. Ризик міопатії зростає при високому рівні інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в крові.

Початок терапії. Усі пацієнти, які починають застосування симвастатину або яким було підвищено його дозу, повинні бути поінформовані про ризик розвитку міопатії і про необхідність негайно інформувати лікаря при появі будь-якого непоясненного м’язового болю або болючості при пальпації чи слабкості м’язів. Слід бути обережним з пацієнтами групи ризику, у яких можливий розвиток рабдоміолізу та у яких потрібно визначати рівень КФК перед початком застосування симвастатину для встановлення його початкового рівня і проводити його моніторинг, а саме: у хворих віком від 70 років, із порушенням функції нирок, з неконтрольованим гіпотиреозом, спадковими захворюваннями м’язової системи в анамнезі, токсичними реакціями з боку м’язової системи в анамнезі при застосуванні статинів або фібратів при зловживанні алкоголем. У таких випадках необхідно проаналізувати можливий ризик і користь від лікування, а також потрібно проводити клінічний моніторинг. Якщо у хворого в анамнезі відмічались вищезазначені м’язові порушення, зумовлені будь-яким фібратом або статином, терапію іншими препаратами цих класів слід починати з обережністю. Якщо початковий рівень КФК значно підвищений (більше ніж у 5 разів за норму), терапію препаратом не починають.

Протягом терапії. При появі у хворих болю у м’язах, м’язової слабкості або спазмів м’язів потрібно визначити рівень КФК. Якщо без значного фізичного навантаження рівень КФК суттєво підвищений (у 5 разів більше за норму), лікування припиняють. За наявності симптомів з боку м’язової системи, що призводять до сталого дискомфорту, необхідно розглянути питання про відміну препарату, навіть якщо рівень КФК у 5 разів менше за норму. При підозрі на міопатію препарат відміняють. За умови зникнення симптомів і повернення рівня КФК до норми можливе відновлення застосування цього статину або призначення альтернативного статину у найменших дозах при ретельному моніторингу. Терапію симвастатином тимчасово припиняють за декілька діб до проведення великих планових хірургічних втручань або якщо у хворого виникає будь-яке інше серйозне захворювання або травматичне ушкодження.

Заходи, щодо зниження ризику розвитку міопатії, яка зумовлена взаємодією з іншими ліками. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу значно підвищується при одночасному застосуванні симвастатину з ефективними інгібіторами ізоензиму CYP3A4 (наприклад з ітраконазолом, кетоконазолом, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном, інгібіторами ВІЛ-протеази), а також з гемфіброзилом, циклоспорином та даназолом. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу також підвищується при супутньому застосуванні фібратів, ніацину в дозах, що знижують рівень ліпідів (більше 1 г/добу), чи одночасному призначенні аміодарону або верапамілу та симвастатину у високих дозах. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу незначно підвищується при застосуванні симвастатину в дозі 80 мг одночасно з дилтіаземом. Ризик розвитку міопатії, у тому числі рабдоміолізу, підвищується при одночасному застосуванні фузидієвої кислоти та статинів. Тому одночасне застосування симвастатину та інгібіторів ізоензиму CYP3A4 (ітраконазолу, кетоконазолу, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону, інгібіторів ВІЛ-протеази) протипоказано. Якщо призначення інгібіторів ізоензиму CYP3A4 не можна уникнути, застосування симвастатину необхідно припинити на період лікування вищезазначеними препаратами. Більш того, слід бути обережним при застосуванні симвастатину з іншими, менш ефективними інгібіторами ізоензиму CYP3A4: циклоспорином, верапамілом, дилтіаземом. Потрібно уникати одночасного застосування симвастатину та грейпфрутового соку. Для хворих, які застосовують циклоспорин, даназол, гемфіброзил або ніацин у дозах, що понижують рівень ліпідів крові (більше 1 г/добу), доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. Потрібно уникати одночасного застосування симвастатину та гемфіброзилу, за винятком випадків, коли користь від застосування такої комбінації з великою вірогідністю переважає підвищений ризик розвитку міопатії. Користь від одночасного застосування симвастатину у дозі 10 мг на добу з іншими фібратами (ніацином, циклоспорином, даназолом), окрім фенофібрату, повинна бути ретельно зважена щодо можливого потенційного ризику таких комбінацій. Слід бути обережним при одночасному застосуванні фенофібрату та симвастатину, оскільки кожний із них окремо здатний призвести до розвитку міопатії. Хворі, які за необхідності застосовують фузидієву кислоту та симвастатин, повинні знаходитись під ретельним спостереженням. Може виникнути необхідність тимчасового припинння застосування симвастатину.

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що знижують рівень ліпідів крові, при терапії симвастатином були випадки помірного підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, менше ніж у 3 рази за норму. Ці зміни виникали одразу після початку терапії і часто мали минущий характер, не супроводжувалися клінічною симптоматикою і не вимагали припинення терапії. У незначної кількості хворих, які застосовували симвастатин, спостерігалося стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, більше ніж у 3 рази за норму. При відміні терапії їх рівень повертався до рівня, зафіксованого перед початком лікування. Тому при наявності відповідних клінічних показань рекомендується проводити контроль функції печінки до та після початку терапії симвастатином. При збільшенні дозування до 80 мг на добу треба проводити додатковий контроль функції печінки до підвищення дози, через 3 місяці після і кожні півроку протягом першого року лікування. Особливо ретельно слід ставитись до хворих, у яких протягом лікування спостерігається підвищення активності трансаміназ, негайно провести їх повторне визначення і надалі частіше проводити їх контроль. Якщо підвищення рівня трансаміназ прогресує, особливо при їх стійкому збільшенні у понад 3 рази за норму, терапію симвастатином припиняють. Препарат з обережністю застосовують хворим, які зловживають алкоголем.

Порушення з боку інтерстиціальної тканини легень. Були повідомлення про незвичні випадки порушень з боку інтерстиціальної тканини легень, що пов’язувались із застосуванням статинів, особливо при тривалому застосуванні. Вони проявляються у вигляді диспное, непродуктивного кашлю та погіршенні загального стану (втомлюваність, втрата ваги, пропасниця). При підозрі на розвиток у хворих таких розладів лікування статинами необхідно припинити.

Допоміжні речовини. Препарат містить лактозу і тому його не слід застосовувати хворим із непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або при порушенні абсорбції глюкози-галактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Симвастатин не впливає або має дуже незначний вплив на здатність керувати транспортними або працювати з механічними засобами. Однак слід зважити на можливе виникнення запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії.

Взаємодія з іншими препаратами, що понижують рівень ліпідів крові і здатні самостійно спричиняти міопатію. Ризик розвитку міопатії, рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні з фібратами і нікотиновою кислотою (ніацином) більше 1 г на добу. Крім цього, має місце фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, що призводить до підвищення концентрації симвастатину у плазмі крові. Немає ніяких ознак того, що при одночасному призначенні симвастатину і фенофібрату ризик розвитку міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків цих препаратів. Для інших фібратів немає адекватних даних щодо фармакокінетики і фармакологічної безпеки.

Фармакокінетичні взаємодії

Лікарські засоби

Рекомендації щодо призначення

Ефективні інгібітори ізоензиму CYP3A4:

ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон.

Одночасне призначення із симвастатином протипоказане.

Гемфіброзил.

Призначення потрібно уникати. За необхідності призначення, не перевищувати дозу симвастатину 10 мг на добу.

Циклоспорин, даназол, інші фібрати (за винятком фенофібрату), ніацин (більше 1 г на добу).

Не перевищувати дозу симвастатину 10 мг на добу.

Аміодарон, верапаміл.

Не перевищувати дозу симвастатину 20 мг на добу.

Фузидієва кислота.

Ретельне спостереження за хворими. Може виникнути необхідність тимчасового припинння застосування симвастатину.

Дилтіазем.

Не перевищувати дозу симвастатину 40 мг на добу.

Грейпфрутовий сік.

Не вживати його під час лікування симвастатином.

Взаємодія із залученням ізоензиму CYP3A4. Симвастатин – субстрат цитохрому Р 450 3А4. Сильнодіючі інгібітори Р 450 3А4 збільшують ризик міопатії і рабдоміолізу у зв’язку з підвищенням концентрації інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в плазмі під час лікування симвастатином. До інгібіторів цитохрому Р 450 3А4 належать ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон. Одночасне застосування ітраконазолу призводило до більш ніж 10-разового посилення дії симвастатинової кислоти (активний метаболіт). Телітроміцин посилює дію цієї кислоти в 11 разів. Якщо призначення ітраконазолу, кетоконазолу, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону, інгібітору ВІЛ-протеази не можна уникнути, лікування симвастатином припиняють на період їх застосування.

Циклоспорин. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при супутньому призначенні циклоспорину, особливо із застосуванням високих доз симвастатину. Тому при одночасному їх застосуванні доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу.

Даназол. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при супутньому призначенні даназолу, особливо із застосуванням високих доз симвастатину.

Гемфіброзил. Підвищується концентрація симвастатину у плазмі.

Аміодарон і верапаміл. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при супутньому призначенні аміодарону або верапамілу, особливо із застосуванням високих доз симвастатину. Під час проведення клінічних випробувань у 6 % хворих розвивалася міопатія при одночасному застосуванні симвастатину в дозі 80 мг на добу і аміодарону. Аналіз наявних даних клінічних випробувань свідчить, що у 1 % хворих розвивалася міопатія при одночасному застосуванні симвастатину в дозі 40 мг або 80 мг на добу і верапамілу.

Дилтіазем. Аналіз наявних даних клінічних випробувань свідчить, що у 1 % хворих розвивалася міопатія при одночасному застосуванні симвастатину в дозі 80 мг на добу і дилтіазему. Ризик міопатії не підвищувався, якщо хворі отримували симвастатин у дозі 40 мг на добу.

Грейпфрутовий сік. Прийом 240 мл соку вранці і симвастатину увечері призводить до збільшення дії симвастатинової кислоти в 1,9 раза.

Вплив симвастатину на фармакокінетику інших препаратів. Симвастатин не пригнічує дію цитохрому Р 450 3А4, тому не слід очікувати підвищення концентрації в плазмі речовин, що метаболізуються цим ферментом, при їх застосуванні одночасно із симвастатином.

Пероральні антикоагулянти. Застосування 20-40 мг симвастатину помірно підсилювало дію антикоагулянтів кумаринового типу: протромбіновий час, що виражається через міжнародне нормалізоване співвідношення (MHO; International Normalized Ratio, INR) збільшувався порівняно з початковим значенням у здорових добровольців з 1,7 до 1,8 та у хворих з 2,6 до 3,4. У хворих, які отримують антикоагулянти кумаринового типу, визначають протромбіновий час перед початком терапії симвастатином, регулярно під час ранньої фази терапії (для виявлення значних змін протромбінового часу) і після реєстрації стабільного протромбінового часу з інтервалами, що звичайно рекомендуються для такого типу антикоагулянтів. При зміні дози симвастатину проводиться повторний моніторинг протромбінового часу. Причинно-наслідкового зв’язку між симвастатином і кровотечами або зміною протромбінового часу немає у хворих, які не приймають антикоагулянти.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Після перорального прийому симвастатин представлений в неактивній лактонової формі, гідролізується в печінці з утворенням b-гідроксикислоти (активна форма), яка має виражену інгібуючу дію на ГМГ-КоА-редуктазу. Цей ензим каталізує перетворення ГМГ-КоА в мевалонову кислоту, яка є раннім і лімітуючим етапом біосинтезу холестерину. Показано, що симвастатин знижує рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) як при нормальному, так і при підвищеному його висхідному рівні. ЛПНЩ утворюються з ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і катаболізуються переважно шляхом зв’язування з ЛПНЩ-рецептором, що має високу спорідненість з ЛПНЩ. Механізм пониження рівня ЛПНЩ крові симвастатином може включати як зменшення концентрації ХС ЛПНЩ, так і стимуляцію ЛПНЩ-рецептора, що призводить до зменшення продукції і підсилення катаболізму ХС ЛПНЩ. Терапія симвастатином також суттєво знижує рівень аполіпопротеїну В. Крім цього, він помірно підвищує рівень ХС ЛПВЩ (ліпопротеїни високої щільності) і знижує концентрацію тригліцеридів (ТГ). У результаті понижується співвідношення загального ХС до ХС ЛПВЩ, а також ХС ЛПНЩ до ХС ЛПВЩ.

Фармакокінетика. Неактивна лактонова форма симвастатину гідролізується переважно в печінці в активну b-гідроксикислоту. Абсорбція. У людини симвастатин добре всмоктується і піддається екстенсивному екстрагуванню з крові при першому проходженні через печінку. Рівень екстрагування залежить від швидкості потоку крові в печінці. Печінка є головним місцем дії активної форми препарату. Доступність b-гідроксикислоти у системному кровотоку після перорального застосування становить 5 % від дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів досягається після 1-2 годин після прийому симвастатину. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування препарату. При довготривалому застосуванні препарату його кумуляції не відбувається. Системний розподіл. Зв’язування з білками плазми симвастатину і його активних метаболітів становить 95 %. Виведення. Симвастатин – це субстрат ізоензиму CYP3A4. Основними його метаболітами, що наявні у плазмі, є b-гідроксикислота і 4 додаткові метаболіти. Після перорального застосування радіоактивного симвастатину у людини 13 % радіоактивності визначалися у сечі, а 60 % – у калі протягом 96 годин. При внутрішньовенному введенні b-гідроксикислоти симвастатину її період напіввиведення становив у середньому 1,9 години. Приблизно 0,3 % від цієї введеної дози було виділено із сечею у формі метаболітів-інгібіторів.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивост: овальні двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, жовто-коричневого кольору.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Упаковка. 14 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері; 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

ВАБАДИН® 20мг табл. п/о по 20мг № 28@*

Быстрый заказ ВАБАДИН® 20мг табл. п/о по 20мг № 28@*

Оставьте ваши данные, мы Вам перезвоним!

Аналоги:

Ваше имя:
Номер телефона: