онлайн аптека Контакты:

+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp
+38 (063)982 79 79


Топ препаратов



Індопрес табл.в/о 2.5мг №30

Індопрес табл.в/о 2.5мг №30
  • Код товара: 251080
  • Производитель: Борщаговский ХФЗ ЗАО НПЦ
  • Действующее вещество: Индапамид
  • Срок годности: до 01.10.27
  • Наличие: нет в наличии


Быстрый заказ Індопрес табл.в/о 2.5мг №30

Оставьте ваши данные, мы Вам перезвоним!

Ваше имя:
Номер телефона:
   

Фармакодинамика Індапамiд - сульфонамiдний діуретик, який фармакологiчно споріднений з тiазидними діуретиками. Індапамiд інгібує реабсорбцію натрію в кортикальному сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів з сечею та, меншою мірою, екскрецію калію та магнію, підвищуючи таким чином діурез.

Антигіпертензивна дія індапаміду проявляється при дозах, при яких діуретичний ефект незначний. Більш того, його антигіпертензивна дія зберігається навіть у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі.

Індапамід діє на рівні судин шляхом:
· зменшення скоротливої здатності гладеньких м'язів судин, що пов'язано зі змінами трансмембранного обміну іонів (головним чином кальцію);
· стимуляції синтезу простагландину PGE2 та простацикліну PGI2 (вазодилататор та інгібітор агрегації тромбоцитів).

Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.

Як було показано у дослідженнях різної тривалості (короткої, середньої та довгої) за участю пацієнтів із артеріальною гіпертензією, індапамід не впливає:
· на метаболізм лiпiдiв (тригліцериди, холестерин ліпопротеїдів низької щільності та холестерин ліпопротеїдів високої щільності);
· на метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на цукровий діабет та з артеріальною гіпертензією.

При перевищенні рекомендованої дози терапевтичний ефект тіазидів та тіазидоподібних діуретиків не збільшується, в той час, як ризик небажаних ефектів зростає. Якщо лікування є недостатньо ефективним, збільшувати дозу не рекомендується. Фармакокинетика Абсорбция
Биодоступность индапамида высокая - 93 %.

Максимальная концентрация в плазме крови (Tmax) после приема дозы 2,5 мг достигается примерно через 1-2 часа.

Распределение
Связывание с протеинами плазмы выше 75 %.

Период полувыведения составляет от 14 до 24 часов (в среднем 18 часов).

При регулярном приеме индапамида повышается уровень стабильной концентрации в плазме крови (плато) по сравнению с концентрацией индапамида в плазме крови после приема однократной дозы. Этот уровень концентрации в плазме крови остается стабильным длительное время без возникновения кумуляции.

Вывод
Почечный клиренс составляет 60-80 % от общего клиренса.
Индапамид выводится преимущественно в виде метаболитов, доля препарата, которая выводится почками в неизмененном виде, составляет 5 %.

Пациенты с почечной недостаточностью: фармакокинетические параметры не изменяются. Показания Эссенциальная гипертензия. Противопоказания · Повышенная чувствительность к индапамиду, к любому компоненту препарата, другим сульфонамидам или их производным;
· печеночная энцефалопатия, тяжелые нарушения функции печени;
· тяжелая почечная недостаточность;
· гипокалиемия. Взаимодействие с другими лекарственными средствами Препарат може застосовуватись як при монотерапії, так і в комбінації з іншими антигіпертензивними лікарськими засобами.

Нерекомендовані комбінації.

Літій: підвищення рівня літію у плазмі крові (внаслідок зменшення його виведення) та поява симптомів передозування. За необхідності призначення такої комбінації слід контролювати рівень літію в плазмі крові та коригувати його дозу.

Комбінації, що потребують обережності.

Препарати, що можуть спричинити «torsade de pointеs»:
· ІА клас антиаритмічних препаратів (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
· ІІІ клас антиаритмічних препаратів (аміодарон, бретилій, соталол, дофетилід, ібутилід);
· деякі антипсихотичні препарати:
- фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин);
- бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд);
- бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
- пімозид, сертиндол, зотепін;
· препарати інших груп: астемізол, мізоластин, терфенадин, бепридил, цизаприд, дифеманіл, атомоксетин, сполуки миш'яку, еритроміцин для внутрішньовенного введення, кларитроміцин, галофантрин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін для внутрішньовенного введення.

Підвищується ризик вентрикулярних аритмій, особливо «torsade de pointеs» (гіпокаліємія, так само як брадикардія та подовжений інтервал QT є факторами ризику). Необхідно при виявленні гіпокаліємії скоригувати її до початку застосування цієї комбінації. Обов'язковий моніторинг клінічного стану пацієнтів, ЕКГ (інтервал QT), рівня електролітів у плазмі крові.

Слід застосовувати препарати, які не спричиняють аритмій типу «torsade de pointes» при гіпокаліємії.

Системні нестероїдні протизапальні препарати, включаючи ЦОГ-2 селективні інгібітори, великі дози саліцилатів (більше 3 г/добу): можливе зниження гіпотензивної дії індапаміду. У пацієнтів із зневодненням може виникнути гостра ниркова недостатність (знижується гломерулярна фільтрація). Слід контролювати функцію нирок до початку/протягом лікування і компенсувати водний дисбаланс.

Інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину-II: ризик раптової артеріальної гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності на початку лікування інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину-II при наявності вже існуючої гіпонатріємії (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії).

При артеріальній гіпертензії, коли попереднє лікування діуретиком спричинило розвиток гіпонатріємії, рекомендовано:
- за 3 доби до початку лікування інгібіторами АПФ/антагоністами рецепторів ангіотензину-II припинити застосування діуретиків (в подальшому за необхідності - відновити їх прийом);
- або починати лікування з низьких доз інгібіторів АПФ/антагоністів рецепторів ангіотензину-II з поступовим підвищенням дози.

При застійній серцевій недостатності лікування необхідно розпочинати з дуже низьких доз інгібіторів АПФ/антагоністів рецепторів ангіотензину-II на фоні зниження дози супутнього діуретика.

В усіх випадках обов'язковий моніторинг функції нирок (рівня плазмового креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібіторами АПФ/антагоністами рецепторів ангіотензину-II.

Альфа-адреноблокатори: посилення гіпотензивної дії; підвищений ризик артеріальної гіпотензії першої дози з постсинаптичними альфа-блокаторами, такими як празозин.

Діуретики, що можуть спричинити гіпокаліємію (наприклад, буметанід, фуросемід, піретанід, тіазиди, ксипамід, ацетазоламід): підвищений ризик гіпокаліємії. Плазмові рівні калію слід ретельно контролювати і при необхідності коригувати.

Інші препарати, що можуть спричинити гіпокаліємію (амфотерицин В (внутрішньовенно), високі дози бета2-симпатоміметиків, системні глюко- та мінералокортикоїди, тетракозактид, теофілін, проносні препарати, що стимулюють перистальтику, ребокситин): підвищується ризик гіпокаліємії (адитивний ефект). Слід контролювати рівень калію плазми крові, що особливо важливо при супутній терапії серцевими глікозидами, та коригувати його при потребі. Застосовувати проносні, що не стимулюють перистальтику кишечнику.

Баклофен: підвищується антигіпертензивний ефект. Необхідно провести регідратацію пацієнта, контролювати функцію нирок на початку лікування.

Серцеві глікозиди: існує ризик посилення токсичної дії серцевих глікозидів (за рахунок можливої діуретик-індукованої гіпокаліємії). Слід проводити моніторинг рівня калію плазми крові та контроль ЕКГ, при необхідності переглянути лікування.

Флекаїнід: діуретик-індукована гіпокаліємія посилює кардіотоксичність флекаїніду.

Лідокаїн, мексилетин: діуретик-індукована гіпокаліємія протидіє ефектам лідокаїну та мексилетину.

Комбінації, які потребують уваги.

Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен): хоча така комбінація може бути корисною у деяких пацієнтів, існує ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у хворих на цукровий діабет, ниркову недостатність) або гіперкаліємії. Слід контролювати рівень калію в плазмі крові, ЕКГ та при необхідності переглянути лікування.

Метформін: підвищується ризик метформін-індукованого молочнокислого ацидозу внаслідок розвитку функціональної ниркової недостатності, асоційованої з діуретиками, особливо з петльовими діуретиками. Не застосовувати метформін при рівні плазмового креатиніну вище 15 мг/л (135 ммоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 ммоль/л) у жінок.

Йодконтрастні засоби: у випадку дегідратації, спричиненої прийомом діуретика, збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні високих доз йодконтрастних засобів. Слід провести регідратацію до їх призначення.

Солі кальцію, витамін D, тореміфен: підвищення ризику гіперкальціємії в результаті зниження елімінації кальцію з сечею.

Окскарбазепін, карбамазепін: збільшується ризик гіпонатріємії при застосуванні з індапамідом.

Іміпраміноподібні антидепресанти, нейролептики, анксиолітики та снодійні, інгібітори МАО, алпростаділ, алдеслейкін, леводопа, загальні анестетики: посилення гіпотензивної дії індапаміду, збільшення ризику ортостатичної гіпотензії.

Інші антигіпертензивні препарати (в т.ч. бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, нітрати, вазодилататори, метилдопа, моксонідин, клонідин): посилення гіпотензивного ефекту та підвищення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).

Циклоспорини, такролімус: ризик підвищення плазмового рівня креатиніну без будь-яких змін рівнів циркулюючого циклоспорину, навіть при відсутності водно/натрієвого дефіциту.

Кортикостероїди, тетракозактид (системної дії): зменшення гіпотензивної дії індапаміду за рахунок затримки води та іонів натрію під впливом глюкокортикостероїдів.

Естрогени: можливе зменшення антигіпертензивної дії препарату за рахунок затримки рідини в організмі.

Холестирамін, колестипол: зменшення абсорбції діуретиків. Інтервал між прийомом індапаміду та цих препаратів має становити не менше 2 годин.

Непрямі антикоагулянти (похідні кумарину або індандіону): зниження ефекту внаслідок підвищення концентрації факторів згортання крові внаслідок зменшення об'єму циркулюючої крові і підвищення їх продукції печінкою (можлива корекція дози).

Недеполяризуючі міорелаксанти: посилення блокади нервово-м'язової передачі.

Дає позитивну реакцію при допінг-контролі. Способы применения Для перорального застосування. Індопрес призначати у дозі 2,5 мг (1 таблетка) 1 раз на добу (вранці), до прийому їжі.

Дія препарату проявляється поступово. Збільшення дози препарату недоцільне, оскільки у вищих дозах антигіпертензивна дія суттєво не збільшується, але діуретичний ефект підвищується. У випадку недостатнього ефекту рекомендується комбінована терапія з іншими антигіпертензивними засобами. Комбінована терапія з діуретиками, які можуть спричиняти гіпокаліємію, не рекомендується.

Тривалість лікування визначається перебігом захворювання та ефективністю терапії.

Немає доказів розвитку рикошетної артеріальної гіпертензії після припинення лікування індапамідом.

Ниркова недостатність. Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосування препарату протипоказане. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найбільш ефективні при нормальній або мінімально порушеній функції нирок (див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказання»).

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку плазмовий рівень креатиніну слід визначати з урахуванням віку, маси тіла та статі. Пацієнтам цієї вікової групи Індопрес призначають при нормальній або мінімально порушеній функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення функції печінки. У разі тяжкого порушення функції печінки лікування препаратом протипоказане (див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказання»).

Діти.
Препарат не рекомендовано застосовувати дітям у зв'язку з недостатністю даних щодо безпеки та ефективності застосування індапаміду для цієї групи пацієнтів. Передозировка Індопрес может вызвать незначительный токсический эффект при применении в дозе более 40 мг. Прежде всего признаки передозировки имеют форму водно-электролитных расстройств (гипонатриемия, гипокалиемия). Клинические проявления: тошнота, рвота, диспепсия, артериальная гипотензия, мышечная слабость, судороги, угнетение дыхания, головокружение, сонливость, спутанность сознания, полиурия или олигурия (возможна анурия вследствие гиповолемии).

Лечение. Необходимо промыть желудок, применить активированный уголь и восстановить водно-электролитный баланс в условиях стационара. Симптоматическая терапия.

Аналоги:


Интернет аптека, лекарства

online apteka вход в интернет магазин:

Электронная почта

Пароль

 востановить пароль

  Отмена
Нет учетной записи?
Зарегистрироваться