+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp
+38 (063)982 79 79
- Заронтин (этосуксимид) 250мг/5мл сироп 200мл №1 / противосудорожный (суксилеп)
- Саб симплекс суспензия 69.19мг/мл 30мл
- Абилифай 5 мг тб №28
- Алкеран [тб 2мг] №25
- Алкеран табл. п/о 2мг N25
- Эутирал (Аналог тиреотома,Новотирала) тб.100+20мкг №50
- Абилифай 15 мг тб №28
- Абилифай 10 мг тб №28
- Эндотелон тб.150 мг №60
- Цитофлавин р-р для в/в введ.амп.10мл №10***
- Фуцидин крем 2% 15г***
- Гепатромбин Г свечи № 10***
- Немозол таб п/о 400мг №1***
- Дилтиазем [тб 60мг]№30***
- Грандаксин [тб 50мг] №20***
- Резолор таб п/о 1мг №28***
- Дилтиазем Ланнахер тб 180мг30***
- Резолор таб п/о 2мг №28***
- Расилез табл. 150мг №28
- Колхицин табл. 1мг №60
- Эссавен гель 1%+0,8% гель 80г №1
- Ремерон табл. 30мг №30
- Семакс [капли назальные 0.1% 3мл]
- Салвисар мазь 25г
- Фликсоназе спрей наз 50мкг/доза 120доз
- Ацидин-пепсин 250мг табл. №50
- Зипрекса Зидис [тб 10мг] №28
- Кортексин лиоф для инъекций 10мг фл №10
- Кортексин лиоф для инъекций 5мг фл №10
- Акатинол Мемантин 10мг табл. №30
- Элтацин [тб подъязычные] №30
- Натальсид [свечи 250мг] №10
- Анальгин-хинин [тб] №20
- Зиртек таб п/о 10мг №7
- Циндол /цинка оксид сусп 125мл
- Фулфлекс крем 75мл д/тела
- Лоцерил лак 5% 2,5мл фл. №1
- Гепатромбин Г мазь 20г
- Седалит таб 300мг №50
- Эринит таб 10мг №50
- Трилептал табл. 150мг №50
- Грандаксин таблетки 50мг №60
- Лонгидаза супп ваг/рект 3тыс МЕ №10 АКЦІЯ
- Баралгин М [тб 500мг]№20
- Капотен таб 25мг №28
- Утрожестан капс 200мг №14
- Метиндол таб ретард 75мг №25
- Мексидол таб покр пл/о 125мг №30
- Гемаза амп №5
- Лонгидаза порошок 3000МЕ № 5 фл
- Ируксол мазь 30г №1
- Трихлоруксусная кислота 50% р-р 10мл №1
- Синтром (синкумар) 4 мг тб №20
- Модуретик тб 5мг/50мг №20
- Юракс (Кротамитон) крем 20г №1
- Прайтор 40мг табл. №28
- Синемет(Карбидопа и леводопа) таб. 25мг +250мг №50
- Эссавен гель 1%+0,8% гель 80г №1
- Тиклид табл. 250мг №30
- Азатиоприн (Имуран) табл. 50мг №100
- Фризиум 10мг капс №30
- Дифметре табл 20 шт
- Трилептал суспензия 60мг/мл 100мл
- Ливиал таб. 2.5мг N28
- Ренагель 800 мг тб №180
- Блеоцел (Блеомицин) 15мг №1
- Прокарбазин капс. 50 мг №50
- Триампур композитум таб.№50
- Циклоферон р-р для в/в и в/м введ.125 мг/мл 2мл №5***
- Бильтрицид таблетки 600мг №6
- Анафранил таб.п.о.25мг №30
- Мирвасо Дерм гель д/наружн.прим.0,5% туба 30г***
- Альфаган капли глазн.0,2% 2мг/мл фл.-кап.5мл
- Тербинафин спрей 1% 20г №1***
- Цитофлавин р-р для в/в введ.амп.10мл №5
- Логимакс таблетки 50мг+5мг №30
- Гальвусмет таблетки, п/плен. обол. по 50 мг/1000 мг №30
- Фосфоглив УРСО капсулы 35мг+250мг №50
- Преднизолон-рихтер таб.5мг №100
- Акинетон таб.2мг №100
- Ко-Ренитек таб.20мг+12,5мг №28
- Тримедат пор. д/сусп. внутр. 152,5г №1
- Софрадекс капли глазные и ушные 5мл №1
- Гидреа капс.500мг №100
- Адвантан (метилпреднизолон) мазь д/наружн.прим.0,1% 50г
- Прилиджи табл. 30мг №6 лечение преждевременной эякуляции
- Иберогаст капли 20мл***
- Псотриол (ксамиол) гель 30 гр №1
- Безорнил мазь 10мл №1
- Бонвива 150 мг №1
- Витарос 300 (алпростадил) крем по 100 мг №4 от импотенции
- Иксел (милнаципран) 50мг капс №56
- Галавит супп.рект.по 100мг N10
- Овитрел р-ра д/ин.250мкг/0.5мл N1 шприц
- Прилиджи табл. 60мг №6
- Цитофлавин таб.п.о.кишечнораств.№20***
- Уралит-У гран.д/приг.р-ра д/приема внутрь конт.99,8г фл 100 гр
- Вобэнзим иммун №40
- Нео Холензим капс.№20
- Финалгон мазь наружн. туба 20г
- Уротол (Толтеродин) таблетки 2мг №28
- Бонвива 150 мг №3***
- Цистон, Cystone таб. №100***
- Синемет(Карбидопа и леводопа) таб. 25мг +100мг №30
- Весаноид (Третиноин) 10мг №100***
- Уротол (Толтеродин) таблетки 2мг №28
- Митомицин (Mitomycin) 20 мг №1
- Прилиджи табл. 30мг №3***
- Акинетон табл. 2мг №50***
- Бускопан суппоз 10мг №6 в блис
- Галвус Мет(Гальвусмет) [тб 50мг+1000мг] №60
- Нефлуан гель 10г №1
- Телфаст 120 тб мг №10
- Буденофальк капс.тв.с киш./раств.гран.по 3мг N100
- Вобэнзим №200***
- Вобэнзим №100***
- Вольтарен (Вольтадол) пластырь 24 ч трансд.140 мг №5
- Нейротропин-Мексибел 5% 2мл амп №10
- Милдронат цена
- Флуконазол цена
- Цефтриаксон цена
- Пимафуцин цена
- Актовегин цена
- Гексикон цена
- Утрожестан цена
- Актовегин цена в аптеках
- Канефрон в аптеках Киева
- Дуфастон цена в аптеках
Пантор 40 тбал. п/об.кишечнораст. 40мг №30 (10х3) блистер
- Код товара: 148335
- Производитель: Торрент Фармасьютікалс Лтд., Індія
- Действующее вещество: пантопразол
- Срок годности: до 01.09.25
- Наличие: есть в наличии
Склад
діюча речовина: 1 таблетка містить пантопразолу натрію сесквігідрату еквівалентно пантопразолу
20 мг або 40 мг;
допоміжні речовини: маніт (E 421), кросповідон, натрію карбонат безводний, гідроксипропілцелюлоза, кальцію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), пропіленгліколь, метакрилатного сополімеру дисперсія, триетилцитрат, тальк.
Лікарська формаТаблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
Основні фізико-хімічні властивості: овальні двоопуклі таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою жовтого кольору, гладенькі з обох боків.
Фармакотерапевтична групаПрепарат для лікування пептичних виразок; інгібітор протонної помпи. Код АТХ А02В С02.
Фармакологічні властивостіФармакодинаміка.
Механізм дії. Пантопразол – заміщений бензимідазол, який інгібує секрецію соляної кислоти у шлунку шляхом специфічної блокади протонних помп парієтальних клітин. Пантопразол трансформується в активну форму у кислотному середовищі в парієтальних клітинах, де інгібує фермент H+-K+-АТФазу, тобто блокує кінцевий етап вироблення соляної кислоти у шлунку. Інгібування залежить від дози та пригнічує як базальну, так і стимульовану секрецію кислоти. Більшість пацієнтів звільняються від симптомів протягом 2 тижнів. Застосування пантопразолу, як і інших інгібіторів протонної помпи (ІПП) та інгібіторів H2-рецепторів, знижує кислотність у шлунку і таким чином збільшує секрецію гастрину пропорційно до зменшення кислотності. Збільшення секреції гастрину є оборотним. Оскільки пантопразол зв’язує фермент дистально відносно до клітинного рецептора, він може інгібувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими речовинами (ацетилхолін, гістамін, гастрин). Ефект при пероральному та внутрішньовенному застосуванні препарату однаковий.
При застосуванні пантопразолу збільшується рівень гастрину натще. При короткотерміновому застосуванні препарату рівень гастрину у більшості випадків не перевищує верхньої межі норми. При довготривалому лікуванні рівні гастрину у більшості випадків зростають вдвічі. Надмірне їхнє збільшення, однак, виникає лише у поодиноких випадках. Як наслідок, іноді при довготривалому лікуванні спостерігається слабке або помірне збільшення специфічних ендокринних (ECL) клітин у шлунку (подібно до аденоматоїдної гіперплазії). Однак, згідно з проведеними на даний момент дослідженнями, утворення клітин-попередників нейроендокринних пухлин (атипова гіперплазія) або нейроендокринних пухлин шлунка, які було виявлено в дослідженнях на тваринах, у людей не спостерігалося.
Виходячи з результатів досліджень на тваринах, не можна повністю виключити вплив довготривалого (більше одного року) лікування пантопразолом на ендокринні параметри щитовидної залози.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Пантопразол всмоктується швидко, а максимальна концентрація в плазмі досягається вже після одноразового перорального прийому дози 20 мг. В середньому через
2-2,5 години після прийому досягається максимальна концентрація в сироватці на рівні близько
1-1,5 мкг/мл; концентрація залишається постійною після багаторазового прийому.
Фармакокінетичні властивості не змінюються після одноразового чи повторного прийому. В діапазоні доз від 10 до 80 мг фармакокінетика пантопразолу в плазмі залишається лінійною як при пероральному прийомі, так і при внутрішньовенному введенні. Встановлено, що абсолютна біодоступність таблеток становить близько 77 %. Одночасний прийом їжі не впливає на AUC (площа під кривою «концентрація-час») чи максимальну концентрацію в сироватці, а відповідно, і на біодоступність. При одночасному прийомі їжі збільшується лише варіативність латентного періоду.
Розподіл. Зв’язування пантопразолу з білками сироватки становить близько 98 %. Об’єм розподілу становить близько 0,15 л/кг.
Біотрансформація. Речовина метаболізується майже виключно у печінці. Основним метаболічним шляхом є деметилування за допомогою CYP2C19 з подальшою сульфатною кон’югацією; до інших метаболічних шляхів належить окиснення за допомогою CYP3A4.
Виведення. Кінцевий період напіввиведення складає близько 1 години, а кліренс – 0,1 л/год/кг. Було відмічено декілька випадків затримки виведення. Внаслідок специфічного зв’язування пантопразолу з протонними помпами парієтальних клітин, період напіввиведення не корелює з набагато довшою тривалістю дії (інгібування секреції кислоти).
Основна частина метаболітів пантопразолу виводиться із сечею (близько 80 %), решта виводиться з калом. Основним метаболітом як в сироватці, так і в сечі є десметилпантопразол, кон’югований з сульфатом. Період напіввиведення основного метаболіту (близько 1,5 години) ненабагато перевищує період напіввиведення пантопразолу.
Особливі групи пацієнтів.
Повільні метаболізатори. У близько 3 % європейців існує потреба у функціонально активному ферменті CYP2C19; їх називають повільними метаболізаторами. В організмах таких осіб метаболізм пантопразолу, ймовірно, головним чином каталізується ферментом CYP3A4. Після прийому однієї дози 40 мг пантопразолу середня площа, обмежена фармакокінетичною кривою «концентрація в плазмі – час», була приблизно в 6 разів більшою у повільних метаболізаторів, ніж у осіб, які мають функціонально активний фермент CYP2C19 (швидкі метаболізатори). Середня пікова концентрація в плазмі зросла приблизно на 60 %. Ці результати не впливають на дозування пантопразолу.
Порушення функції нирок. Рекомендацій щодо зниження дози при призначенні пантопразолу пацієнтам з погіршеною функцією нирок (у тому числі пацієнтам на діалізі) немає. Як і в здорових людей, період напіввиведення пантопразолу в них є коротким. Діалізуються лише дуже невеликі кількості пантопразолу. Попри те, що в основного метаболіту помірно тривалий період напіввиведення (2-3 години), виведення все одно є швидким, тому кумуляції не відбувається.
Порушення функції печінки. Хоча у пацієнтів із цирозом печінки (класи А та Б за шкалою Чайлда-П’ю) період напіввиведення зростає до 3-6 годин, а AUC збільшується в 3-5 разів, максимальна концентрація в сироватці збільшується лише незначним чином – у 1,5 раза порівняно з такою у здорових добровольців.
Пацієнти літнього віку. Невелике збільшення AUC та Cmax у добровольців похилого віку у порівнянні з більш молодими волонтерами також не має клінічного значення.
Діти. Після одноразового прийому дози 20 або 40 мг пантопразолу перорально AUC та Cmax у дітей віком від 5 до 16 років знаходилися в межах відповідних значень у дорослих. Після одноразового внутрішньовенного введення пантопразолу в дозах 0,8 або 1,6 мг/кг дітям віком від 2 до 16 років не було відмічено значимого зв’язку між кліренсом пантопразолу й віком або масою тіла пацієнта. AUC та об’єм розподілу відповідали даним, одержаним під час досліджень за участю дорослих.
ПоказанняТаблетки по 20 мг:
Дорослі та діти віком від 12 років.
- Симптоматичне лікування гастроезофагальної рефлюксної хвороби.
- Тривале лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту.
Дорослі.
- Профілактика утворення виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спричиненої прийомом неселективних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів групи ризику, які повинні застосовувати НПЗЗ протягом тривалого часу.
Таблетки по 40 мг:
Дорослі та діти віком від 12 років.
- Рефлюкс-езофагіт
Дорослі.
- Ерадикація Helicobacter pylori (H. pylori) у пацієнтів з H. Pylori-асоційованими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки у комбінації з відповідними антибіотиками;
- Виразка дванадцятипалої кишки;
- Виразка шлунка;
- Синдром Золлінгера-Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани.
Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу або будь-якого компонента препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодійДія пантопразолу на абсорбцію інших лікарських препаратів. Унаслідок повного та довготривалого інгібування секреції соляної кислоти пантопразол може зменшувати всмоктування препаратів, біодоступність яких залежить від рН шлункового соку (наприклад, деяких протигрибкових препаратів, таких як, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол та інші лікарські засоби, зокрема ерлотиніб).
Препарати проти ВІЛ (атазанавір). Сумісне застосування ІПП з атазанавіром та іншими препаратами проти ВІЛ, адсорбція яких залежить від рН, може призводити до суттєвого зниження біодоступності останніх та впливати на їх ефективність. Тому сумісне застосування ІПП з атазанавіром не рекомендується.
Кумаринові антикоагулянти (фенпрокумон і варфарин). Незважаючи на відсутність взаємодії при одночасному призначенні з фенпрокумоном і варфарином під час проведення клінічних досліджень, були зареєстровані поодинокі випадки зміни МНІ (міжнародний нормалізаційний індекс) у постмаркетинговому періоді. Таким чином, пацієнтам, які застосовують кумаринові антикоагулянти (наприклад, фенпрокумон і варфарин), рекомендується здійснювати моніторинг протромбінового часу/МНІ після початку, припинення або при нерегулярному прийомі пантопразолу.
Метотрексат. Повідомлялося, що одночасне застосування високих доз метотрексату (наприклад, 300 мг) та інгібіторів протонної помпи збільшує рівні метотрексату у крові у деяких пацієнтів. Пацієнтам, які застосовують високі дози метотрексату, наприклад, хворим на рак або псоріаз, рекомендується тимчасово припинити лікування пантопразолом.
Інші взаємодії. Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізму – деметилювання за допомогою CYP2С19 та інших метаболічних шляхів, у тому числі окиснення ферментом CYРЗА4. Дослідження з лікарськими засобами, які також метаболізуються за допомогою цих шляхів, такими як карбамазепін, діазепам, глібенкламід, ніфедипін, фенпрокумон, та пероральними контрацептивами, які містять левоноргестрел і етинілестрадіол, не виявили клінічно значущих взаємодій.
Результати цілого ряду досліджень щодо можливих взаємодій вказують, що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин, які метаболізуються за допомогою CYP1A2 (таких як, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (таких як, метопролол), CYP2Е1 (таких, як етанол), не впливає на р-глікопротеїн, який забезпечує всмоктування дигоксину.
Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.
Дослідження щодо взаємодії пантопразолу з одночасно призначеними певними антибіотиками (кларитроміцин, метронідазол, амоксицилін) клінічно значущих взаємодій між цими препаратами не показали.
Особливості застосуванняПорушення функцій печінки. Пацієнтам з тяжкими порушеннями функцій печінки необхідно регулярно контролювати рівень печінкових ферментів, особливо під час довготривалого лікування. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити.
Сумісне застосування з НПЗЗ.
Під час комбінованої терапії необхідно дотримуватись інструкцій для медичного застосування відповідних лікарських засобів.
Застосування препарату ПАНТОР 20, таблетки по 20 мг для профілактики виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спричинених прийомом НПЗЗ довгий час слід обмежити у пацієнтів, які схильні до частих загострень виразки шлунку та дванадцятипалої кишки.
Оцінка рівня ризику проводиться з урахуванням індивідуальних факторів ризику, включаючи вік (> 65 років), анамнез розвитку виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, а також шлунково-кишкових кровотеч.
Наявні тривожні симптоми. При наявності тривожних симптомів (наприклад, у разі суттєвої втрати маси тіла, періодичного блювання, дисфагії, блювання із кров’ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити злоякісність, оскільки лікування пантопразолом може маскувати симптоми злоякісної виразки і відстрочувати встановлення діагнозу. Якщо симптоми зберігаються при подальшому адекватному лікуванні, необхідно продовжувати дослідження.
Сумісне застосування з атазанавіром. Сумісне застосування атазанавіру з інгібіторами протонної помпи (ІПП) не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо комбінація Пантору з атазанавіром є необхідною, слід проводити ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вимірювання вірусного навантаження) у поєднанні зі збільшенням дози атазанавіру до 400 мг із застосуванням 100 мг ритонавіру. Дозу пантопразолу
20 мг на добу не слід перевищувати.
Абсорбція вітаміну В12. У пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона та іншими гіперсекреторними станами, що потребують тривалого лікування, пантопразол, як і всі препарати, що блокують секрецію соляної кислоти, може зменшувати всмоктування вітаміну В12 (ціанокобаламіну) у зв’язку з виникненням гіпо- або ахлоргідрії. Це слід враховувати у разі зниженої маси тіла у пацієнтів, або наявності факторів ризику щодо зниження поглинання вітаміну В12 при довготривалому лікуванні, або наявності відповідних клінічних симптомів.
Довготривале лікування. При довготривалому періоді лікування, особливо більше 1 року, пацієнти повинні знаходитися під регулярним наглядом лікаря.
Інфекції шлунково-кишкового тракту, спричинені бактеріями. Пантопразол, як і інші інгібітори протонної помпи, може збільшувати кількість бактерій, які зазвичай присутні у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Лікування препаратом може незначною мірою підвищити ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як Salmonella і Campylobacter або C. Difficile.
Гіпомагніємія. Спостерігались випадки важкої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримували ІПП, такі як пантопразол, протягом не менше трьох місяців, та в більшості випадків протягом року. Можуть виникнути та непомітно розвиватися наступні серйозні клінічні прояви гіпомагніємії: втома, тетанія, делірій, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія. У випадку гіпомагніємії в більшості випадків стан пацієнтів покращувався після замісної коригуючої терапії препаратами магнію та припинення прийому ІПП.
Пацієнтам, які потребують довготривалої терапії, або пацієнтам, які приймають ІПП у комбінації з дигоксином або препаратами, що можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), потрібно визначати рівень магнію перед початком лікування ІПП та періодично під час лікування.
Переломи кісток. Довготривале лікування (більше 1 року) високими дозами інгібіторів протонної помпи може незначною мірою збільшити ризик перелому стегна, зап'ястя та хребта, переважно у людей літнього віку або при наявності інших факторів ризику. Спостережні дослідження вказують на те, що застосування інгібіторів протонної помпи може збільшити загальний ризик переломів на 10-40 %. Деякі з них можуть бути обумовлені іншими факторами ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій та споживати достатню кількість вітаміну D та кальцію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Досвід застосування препарату вагітним жінкам обмежений. У ході досліджень репродуктивної функції у тварин спостерігалася ембріотоксичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат застосовують у період вагітності тільки у разі нагальної потреби.
Годування груддю. Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу з грудним молоком. Є дані щодо екскреції пантопразолу з грудним молоком людини. Рішення про продовження/припинення годування груддю або продовження/припинення лікування препаратом, повинно прийматися з урахуванням користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом для жінки.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як, запаморочення та розлади зору. У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Пантор 20 і Пантор 40, таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні, слід приймати за 1 годину до їди цілими, не розжовувати та не подрібнювати, запивати водою.
Таблетки по 20 мг
Рекомендоване дозування.
Дорослі та діти віком від 12 років.
Симптоматичне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Рекомендована доза становить 20 мг (1 таблетка) препарату на добу. Зазвичай симптоми печії минають протягом 2-4 тижнів. Якщо цього терміну недостатньо, лікування продовжують протягом наступних 4-х тижнів. Після зникнення симптоматики, її рецидиви можна контролювати, застосовуючи 20 мг препарату залежно від необхідності.
Тривале лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту.
Для довготривалого лікування підтримуюча доза становить 20 мг (1 таблетка) препарату Пантор на добу, при загостренні захворювання можливе збільшення дози до 40 мг на добу. У такому випадку рекомендується прийом таблеток Пантор 40 мг. Після усунення рецидиву дозу знову можна зменшити до 20 мг препарату на добу.
Дорослі.
Профілактика виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, спричинених прийомом неселективних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів групи ризику, які повинні приймати НПЗЗ тривалий час.
Рекомендована доза становить 20 мг (1 таблетка) препарату Пантор на добу.
Порушення функцій печінки. Пацієнтам з тяжкими порушеннями функцій печінки не слід перевищувати дозу 20 мг (1 таблетка) на добу.
Порушення функцій нирок. Пацієнти з порушеннями функцій нирок не потребують коригування дози.
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.
Таблетки по 40 мг
Рекомендоване дозування.
Дорослі та діти віком від 12 років.
Лікування рефлюкс-езофагіту.
Рекомендована доза для дітей віком від 12 років та дорослих становить 1 таблетка (40 мг) 1 раз на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки Пантору 40 на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів для лікування рефлюкс-езофагіту. Для лікування рефлюкс-езофагіту, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, виліковування можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.
Дорослі.
Ерадикація H. руlori у комбінації з двома антибіотиками.
У дорослих пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки та з позитивним результатом на H. pylori необхідно досягти ерадикації мікроорганізму за допомогою комбінованої терапії. Слід зважати на локальні дані щодо бактеріальної резистентності та національні рекомендації щодо використання і призначення відповідних антибактеріальних засобів. Залежно від чутливості, для ерадикації H. pylori у дорослих можуть бути призначені такі терапевтичні комбінації:
а) 1 таблетка Пантору 40 мг 2 рази на день
+ 1000 мг амоксициліну 2 рази на день
+ 500 мг кларитроміцину 2 рази на день;
б) 1 таблетка Пантору 40 мг 2 рази на день
+ 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на день
+ 250-500 мг кларитроміцину 2 рази на день;
в) 1 таблетка Пантору 40 мг 2 рази на день
+ 1000 мг амоксициліну 2 рази на день
+ 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на день.
При застосуванні комбінованої терапії для ерадикації H. pylori другу таблетку препарату Пантор 40 мг слід приймати ввечері за 1 годину до їди. Термін лікування становить 7 днів і може бути продовжений ще на 7 днів із загальною тривалістю лікування не більше двох тижнів. Якщо для забезпечення загоєння виразки показане подальше лікування пантопразолом, слід розглянути рекомендації щодо дозування при виразках шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо комбінована терапія не показана, наприклад, у пацієнтів з негативним результатом на H. руlori, для монотерапії препарат Пантор 40 застосовують у нижчезазначеному дозуванні.
Лікування виразки шлунка.
1 таблетка препарату Пантор 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Пантор 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.
Для лікування виразки шлунка, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.
Лікування виразки дванадцятипалої кишки.
1 таблетка препарату Пантор 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Пантор 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.
Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів.
Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів початкова добова доза становить 80 мг (2 таблетки препарату Пантор 40 мг). При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, залежно від показників кислотності шлункового соку. Дозу, що перевищує 80 мг на добу, необхідно розподілити на два прийоми. Можливе тимчасове збільшення дози понад 160 мг пантопразолу, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, потрібним для адекватного контролю кислотності.
Тривалість лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних станів не обмежена і залежить від клінічної необхідності.
Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не слід перевищувати добову дозу 20 мг (1 таблетка препарату Пантор 20 мг). Не слід застосовувати препарат Пантор для ерадикації H. руlori у комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією печінки середнього та тяжкого ступеня, оскільки на даний час немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із порушеною функцією нирок коригування дози не потрібно. Не слід застосовувати препарат Пантор для ерадикації H. руlori у комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією нирок, оскільки на даний час немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.
Діти.
Препарат показаний дітям віком від 12 років для лікування рефлюкс-езофагіту. Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років, оскільки дані щодо безпеки і ефективності препарату для цієї вікової категорії обмеженіНе застосовують дітям віком до 12 років.
ПередозуванняСимптоми передозування невідомі.
Дози до 240 мг при внутрішньовенному введенні протягом 2 хвилин добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв’язується з білками, він не відноситься до препаратів, що можуть бути легко виведені за допомогою діалізу.
У разі передозування з клінічними ознаками інтоксикації застосовують симптоматичну та підтримуючу терапію. Рекомендацій щодо специфічної терапії немає.
Побічні реакціїВиникнення побічних реакцій спостерігалось у близько 5 % пацієнтів. Найчастіші побічні реакції – діарея і головний біль (близько 1 %).
З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).
Метаболічні порушення: гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол), зміни маси тіла, гіпонатріємія, гіпомагніємія (див. розділ «Особливості застосування»), гіпокальціємія1, гіпокаліємія.
Психічні розлади: розлади сну, депресія (в тому числі загострення), дезорієнтація (в тому числі загострення), галюцинація; сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до таких розладів, а також загострення цих симптомів у випадку їх передіснування).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади смаку, парестезія.
З боку органів зору: порушення зору, затьмарення зору.
З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ), підвищення рівня білірубіну, ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: шкірні висипання, екзантема, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість.
З боку кістково-м’язової системи: переломи стегна, зап’ястя, хребта (див. розділ «Особливості застосування»), артралгія, міальгія, спазм м’язів2.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатності).
З боку репродуктивної системи: гінекомастія.
Загальні розлади: астенія, втома, нездужання, підвищення температури тіла, периферичні набряки.
1. Гіпокальціємія одночасно з гіпомагніємією.
2. Спазм м’язів як наслідок порушення балансу електролітів.
Термін придатності3 роки.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ºС в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
УпаковкаПо 10 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістеру у картонній упаковці.
Категорія відпускуЗа рецептом.
Аналоги:
- Улсепан табл.кишечн.40мг №14 (7х2) бл.
- Проксиум пор.д/ин. 40мг фл.№1
- Золопент табл. п/о 40мг n14
- Золопент табл. п/о 40мг n30
- Контролок пор. д/ин 40мг фл n1
- Контролок табл. 40мг n14
- Нольпаза табл. кишеч/раств 20мг n14
- Нольпаза табл. кишеч/раств 40мг n28
- Пантасан табл. 40мг n30
- Пульцет табл.п/о 40мг n14
- Контролок табл. 20мг n14 (14х1)
- Проксиум пор. д/р-ра д/ин.40мг №1фл.
- Пангастро табл.гастрорез.40мг №14(7х2) спец.
- Нольпаза табл. кишеч/раств 20мг n28
- Нольпаза табл. кишеч/раств 40мг n14
- Золопент табл.п/о 40мг №14
- Контролок табл.40мг №14
- Нольпаза табл. по 20мг №14
- Нольпаза табл. по 20мг №28(14*2)
- Нольпаза табл. по 40мг №14
- Нольпаза табл. по 40мг №28(14*2)
- Паноцид 40 табл.40мг №30
- Улсепан таб.40мг №14(7х2)
- Контролок табл.20мг №14
- Пантопразол-фармекс 40мгд/ин№5
- Санпраз [тб 40мг] №30
- Пантекс пор.лиоф./ин.40мг №10
- Пантопразол-фармекс лиоф.д/р-ра д/инф. 40мг фл.№5
- Пантопразол-тева табл.гасрор.40мг№28(7х4)
- Нольпаза лиоф.д/пр.р-ра 40мг №1
- Нольпаза лиофил.р-р.д/ин.40мг №1
- Пантаз табл. п/о 40мг n100 (10х10)
- Золопент таб.п/о 40мг №14
- Золопент таб.п/о 40мг №30
- Контролок пор.д/ин.40мг фл.№1
- Контролок таб.20мг №14
- Контролок таб.40мг №14
- Нольпаза таб.20мг №14
- Нольпаза таб.20мг №28(14х2)
- Нольпаза таб.40мг №14
- Нольпаза таб.40мг №28(14х2)
- Паноцид 40 таб.п/о 40мг №10х3
- Пантасан таб.п/о 40мг №30
- Пульцет таб.п/о 40мг №14
- Текта контрол таб.20мг №14
- Пульцет таб.п/о 40мг №28(14х2)
- Пантокар таб.п/о 40мг№30(10x3)
- Нольпаза контрол табл.гастрорезист.20мг №14
- Санпраз таб 40мг №10
- Нольпаза контрол таб.20мг №14
- Нольпаза контрол табл.гастрорез. 20мг n14 (7х2)
- Нольпаза лиоф. д/ин. 40мг №1
- Панум табл. п/о.кишечнораств.40мг №20 (10х2) блистер
- Паноцид 40 таб.п/о 40мг №10
- Контролок табл. 40мг n14 акция
- Панум табл.п/о.кишечнор.40мг №10 (10х1) блистер
- Контролок пор.д/п ин.р-ра 40мг фл.№1
- Проксиум табл.п/о кишечно-раств.40мг №32
- Проксиум табл.п/о кишечнор.40мг n32 (8х4)
- Зованта табл.кишечно-раств.40мг №28
- Золопент® табл.п/о кишечнораств. 40мг №10х3
- Золопент® табл.п/о кишечнораств. 40мг №14
- Контролок табл. 20 мг №14 *
- Контролок табл. 40 мг №14 *
- Контролок® пор. д/ин. 40 мг фл. №1 *
- Нольпаза контрол табл.гастрорезист.20мг №14 *
- Нольпаза табл.гастрорезист.20мг №28 *
- Пантасан пор. лиоф. д/приг. р-ра д/ин.40 мг фл.
- Пантасан табл. п/о 40 мг №30
- Пульцет табл.п/о кишечнораств.40мг №14
- Пульцет табл.п/о кишечнораств.40мг №28
- Текта контрол табл 20мг №14 *
- Кросацид таб п/о киш-раств 40мг №28
- Контролок табл. 20мг n14 акция
- Нольпаза табл.гастрорезист.40мг №14 *
- Нольпаза табл.гастрорезист.40мг №28 *
- Зованта таб.40мг№28(14х2)
- Золопент табл. п/о 20мг n14 (14х1) блистер
- Нольпаза контрол табл.гастрорез. 20мг n14 (7х2)
- Пангастро табл.гастрорез.40мг №14(7х2)
- Пангастро табл.гастрорезист.20мг №28
- Зованта табл.кишечнор.40мг n28 (14х2) блист.
- Зованта таб.20мг №28 (14х2)
- Пантопразол-фармекс лиоф.д/р-ра д/инф. 40мг фл.№1
- Зованта табл.кишечнор.20мг n28 (14х2) блист.
- Пангастро таб.гастр20мг№28(7х4
- Зованта табл.кишечно-раств.20мг №28
- Пантопразол евро таб.40мг(10х3
- Пангастро табл.гастрорезист.20мг №14
- Пангастро табл.гастрорез.40мг №28(7х4)
- Золопент табл.п/о кишечно-раств.20мг №14
- Пантопразол-т.таб.40мг№28(7х4)
- Пантопразол канон тб 40мг №28***
- Пангастро табл.гастрорез.20мг №14(7х2)
- Пангастро табл.гастрорез.20мг №28(7х4)
- Пангастро табл.гастрорезист.40мг №14
- Золопент таб.п/о 20мг №14
- Пантопразол-фармекс 40мгд/ин №1
- Пангастро таб.гастр20мг№14(7х2
- Пангастро таб.гастр40мг№14(7х2
- Пангастро таб.гастр 40мг №28(7х4
- Улсепан табл.кишечно-раств.40мг №14
- Пангастро табл.гастрорез.40мг №28(7х4) спец.
- Пульцет табл.п/о 40мг n28
- Пульцет табл.п/о 40мг №14
- Пангастро табл.гастрорезист.40мг №28
- Пульцет табл.п/о 40мг №28
- Омзол порош.д/р-а д/ин.40мг№10
- Пангастро табл.гастрорез.40мг №14 (14х1) блистер
- Пангастро пор.д/р-р д/ин.40мг фл.№5
- Пангастро пор.д/ин.40мг фл.№5
- Пангастро пор.д/ин.40мг фл.№1
- Пангастро пор.д/р-р д/ин.40мг фл.№1
- Пантор 40 табл.п/о кишечно-раств.40мг №30
- Пангастро пор.д/р-ра д/ин.40мг фл.№1
- Пангастро табл.гастрорез.20мг №14(14х1)
- Пантопразол канон тб 40мг №28
- Пантасан фл. 40мг с раств.10мл n1
- Пантопразол канон тб 20мг №28
- Улсепан таб. киш. 40мг №28(7х4
- Улсепан лиофил.д/р-ра д/ин.фл.40мг №1
- Пантасан пор.лиоф.д/п р-ра д/ин.40мг фл.№1
- Улсепан лиоф.д/р-ра д/ин. 40мг фл. №1
- Проксиум пор.д/р-ра д/ин.40мг фл.№1*акция*
- Проксиум таб.п/о 40мг №32(8х4)
- Улсепан таб.40мг №14(7х2)
- Улсепан табл.кишенор.40мг №28 (7х4)
- Проксиум пор.д/р-ра д/ин.40мг фл.№1
- Улсепан лиоф.д/р-р д/ин 40мг№1
- Пантасан пор.ин. 40мг фл.№1
- Пантопразол-тева табл.гастрорезист.40мг №28
- Пантопразол-фармекс лиоф.д/р-ра д/ин.40мг фл.№1
- Улсепан табл.кишечно-раств.40мг №28
- Пантопраз лиофл-т д/р-ра д/ин.40мг №1 стекл.фл.карт.уп./
- Пантопразол-т.таб.40мг№28(14х2
- Улсепан табл.кишечнораств.40мг №28 (7х4) блист./
- Пантопраз лиоф.д/р-р ин.40мг№1
- Санпраз [тб 40мг] №30
- Санпраз таб 40мг №10
- Пантопразол канон тб 20мг №28
- Омзол пор.д/р-ра д/инф.40мг №10 фл.
- Эспа-празол табл.гастрорез.20мг №28 (14х2) блист.в уп.
- Эспа-празол табл.гастрорез.40мг №28 (14х2) блист.в уп.
- Эспа-празол таб.гастр.20мг№28
- Эспа-празол таб.40мг№28
- Пантамак таб.п/о.кишеч.40мг№30
- Паноцид пор.д/р-ра д/ин40мг№1
- Пантор40 таб.п/о кишеч.40мг№30
- Паноцид пор.д/р-ра д/иньекц.40мг №1 флакон
- Пантамак табл.п/пл.об.кишечн.40мг№ 30 (10х3)
- Пантопразол-тева табл.гастрорез.40мг №28 (14х2) блист.в уп.
- Зигозис пор.лиоф.д/ин. 40мг№1
- Паноцид пор.д/р-ра д/ин.40мг №1
- Эспа-празол табл.гастрорезист.40мг №28
- Пантор 20 табл.в/пл.об.кишковороз.20 мг №30(10х3) карт уп
- Пантопраз 40 пор.д/ін.40мг ф№1
- Празофест пор.д/р-ра д/ин.40мг №1
- Празофест пор.д/ін.40мг фл.№1
- Золопент табл.п/о 40мг №30
- Пантопразол-гетеро табл.гастрорезист.40мг №30
- Золопент табл.в/о 40мг №14
- Золопент таб.в/о 20мг№30(10х3)
- Проксіум табл.в/о кишковорозчин.40мг №32
- Проксіум пор.д/р-ну д/ін.40мг фл.№1
- Пантор40 таб.в/о киш40мг№30акц
- Пантор 20 таб.в/о 20мг№30(10x3
- Празофест пор.д/р-ну д/ін. 40мг у фл.№5 у пачці
- Пелта пор.д/р-ну д/інєк.40мг фл.в пачці
- Празофест пор.д/ін.40мг фл.№5
- Празофест пор. д/р-ну д/ін. 40мг фл. №1 у пачці
- Празофест пор.д/р-ну д/ін.40мг №5
- Золопент табл.в/об.кишковорозч 20мг n30 (10х3) бліст карт уп
- Пелта порош.д/ін.40мг фл.№1
- Зігозіс пор.ліофіл.д/р-ну д/ін.40мг фл.№1
- Золопент табл.в/о 40мг №30
- Золопент табл.в/о 40мг №14
- Золопент табл.в/о кишковорозч.20мг №14