Контакты:

+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp
+38 (063)982 79 79

Топ препаратов

Главная » Каталог лекарств

Вольтарен суп.50мг №10

Код товара: 238998
Производитель: Новартіс Фарма АГ, Швейцарія
Действующее вещество: диклофенак
Срок годности: до 01.08.26
Наличие: нет в наличии

Фармакологічні властивості Фармакодинаміка

в ході проведення 15 клінічних досліджень, в яких диклофенак вводився ректально для лікування післяопераційного болю у дітей у віці ≈8 років, застосування лікарських засобів для екстреної аналгезії (особливо опіатів) було знижено (тільки для супозиторіїв по 25 мг).

Вольтарен містить диклофенак натрію - речовина нестероидной структури, має виражену знеболювальну та протизапальну дію. Він є інгібітором простагландінсінтетази (ЦОГ).

Тільки для супозиторіїв по 25 мг. Досвід застосування диклофенаку при клінічних дослідженнях за участю пацієнтів педіатричного профілю з ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) / на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) обмежений. В ході проведення рандомізованого подвійного сліпого 2-тижневого дослідження з паралельними групами за участю дітей у віці 3-15 років з ЮРА / ЮІА ефективність і безпеку диклофенаку в дозі 2-3 мг/кг маси тіла на добу порівнювали з такими при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти ( АСК 50-100 мг/кг / добу) і плацебо (по 15 пацієнтів у кожній групі). При загальній оцінці даних виявлено поліпшення стану пацієнтів (у 11 з 15 пацієнтів групи застосування диклофенаку, у 6 з 12 пацієнтів групи АСК і у 4 з 15 пацієнтів групи застосування плацебо) зі статистично значущою різницею (р0,05). Кількість хворобливих суглобів зменшилася в результаті застосування диклофенаку і АСК, але збільшилася при застосуванні плацебо. В ході проведення іншого рандомізованого подвійного сліпого 6-тижневого дослідження з паралельними групами за участю дітей у віці 4-15 років з ЮРА / ЮІА ефективність диклофенаку (добова доза - 2-3 мг/кг маси тіла, n = 22) була порівнянною з ефективністю індометацину (добова доза - 2-3 мг/кг маси тіла, n = 23).

Фармакокінетика

Кінетичні дані застосування препарату, отримані за участю 6 дітей у віці 6-16 років з ювенільний хронічний артрит, які отримували диклофенак 1 раз на добу протягом 2 тижнів, обмежені. Після проведення корекції на масу тіла 75 кг кінетичні параметри були схожі з такими у дорослих (тільки для супозиторіїв по 25 мг).

Всмоктування швидке, але повільніше, ніж при застосуванні таблеток з кишково-розчинним покриттям. Після застосування супозиторіїв Вольтарен в дозі 50 мг C max концентрація в плазмі крові досягається через 1 год, але C max на одиницю дози становить близько ? від концентрації в крові після застосування таблеток з кишково-розчинним покриттям (1,95 ± 0,8 мкг/мл (1,9 мкг/мл = 5,9 мкмоль/л)).

Біодоступність. Як і в разі застосування пероральних лікарських форм препарату, AUC становить приблизно половину від значення, отриманого при застосуванні парентеральної дози. Після багаторазового застосування препарату його фармакокінетика не змінюється. Накопичення лікарського засобу не спостерігається при дотриманні рекомендованих інтервалів дозування. Концентрації в плазмі крові у дітей, які отримували еквівалентні дози (мг/кг маси тіла), подібні до концентрацій, що спостерігався у дорослих (тільки для супозиторіїв - по 25 мг).

Розподіл. Зв'язування диклофенаку з білками плазми крові становить 99,7%, головним чином з альбуміном - 99,4%.

Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де його C max досягається на 2-4 год пізніше, ніж у плазмі крові. Уявний T ½ із синовіальної рідини становить 3-6 годин. Через 2 години після досягнення C max в плазмі крові концентрація диклофенаку в синовіальній рідині залишається більш високою, ніж у плазмі крові; це явище спостерігається протягом 12 год.

Диклофенак виявлено в низькій концентрації (100 нг / мл) в грудному молоці в однієї годує грудьми жінки. Передбачувана кількість препарату, яка потрапляє в організм немовляти з грудним молоком, еквівалентно дозі 0,03 мг/кг/добу.

Метаболізм. Диклофенак метаболізується частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але головним чином - шляхом одноразового і багаторазового гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів, більша частина яких утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою. Два з цих фенольних метаболітів біологічно активні, але значно менше, ніж диклофенак.

Виведення. Загальний системний кліренс диклофенаку з плазми крові становить 263 ± 56 мл/хв (середнє значення ± випадкова величина). Кінцевий T ½ з плазми крові становить 1-2 год. T ½ з плазми крові чотирьох метаболітів, в тому числі двох фармакологічно активних, також нетривалий і становить 1-3 год. Близько 60% дози виводиться з сечею у вигляді глюкуронідного кон'югату інтактної молекули та у вигляді метаболітів, більшість з яких також перетворюється в глюкуронідні кон'югати. У незміненому вигляді виводиться 1% диклофенаку. Решта застосованої дози препарату виводиться у вигляді метаболітів з калом.

Фармакокінетика в окремих групах хворих. Вплив віку пацієнта на всмоктування, метаболізм і виведення препарату не спостерігалося, крім того факту, що у 5 пацієнтів похилого віку 15-хвилинна в / в інфузія призвела до підвищення на 50% концентрації препарату в плазмі крові, ніж це очікувалося у здорових добровольців молодого віку .

У пацієнтів з порушенням функції нирок, які отримували терапевтичні дози, можна не чекати накопичення незміненої активної речовини, виходячи з кінетики препарату після одноразового застосування. У хворих з кліренсом креатиніну 10 мл/хв розрахункові рівноважні концентрації гідроксильованих метаболітів у плазмі крові в ≈4 рази вище, ніж у здорових добровольців. Однак в остаточному підсумку всі метаболіти виводяться з жовчю.

Пацієнти з порушенням функції печінки. У хворих на хронічний гепатит або компенсований цироз печінки показники фармакокінетики, метаболізм диклофенаку аналогічні таким у пацієнтів без захворювань печінки.

Показання

Запальні та дегенеративні форми ревматизму: ревматоїдний артрит, ювенільний ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартрит, включаючи спондилоартрит; больовий синдром з боку хребта; ревматичні захворювання позасуглобових м'яких тканин; посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням і набряком, особливо після стоматологічних та ортопедичних операцій; гінекологічні захворювання, що супроводжуються больовим синдромом і запаленням, наприклад первинна дисменорея і аднексит; напади мігрені; гострий напад подагри; як допоміжний засіб при тяжких запальних захворюваннях ЛОР-органів, що супроводжуються болючим відчуттям, наприклад при фаринготонзиліті, отиті.

Відповідно до загальних терапевтичними принципами основне захворювання слід лікувати засобами базисної терапії. Лихоманка сама по собі не є показанням до застосування препарату.

Застосування

Для мінімізації побічних ефектів слід застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом короткого періоду часу.

Не приймати всередину, тільки для ректального введення.

Супозиторії необхідно вводити в пряму кишку якомога глибше, бажано після очищення кишечника.

Початкова доза зазвичай становить 100-150 мг/добу. При невиражених симптомах, а також при тривалій терапії достатньо дози 75-100 мг/добу.

Добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Щоб уникнути нічного болю або ранкової скутості до прийому препарату вдень призначають Вольтарен у формі ректальних супозиторіїв перед сном (добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг).

При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально, зазвичай вона становить 50-150 мг/добу. Початкова доза може бути 50-100 мг/добу, але при необхідності її можна підвищити протягом декількох менструальних циклів до максимальної, що становить 200 мг/добу. Застосування препарату слід починати після виникнення перших больових симптомів і продовжувати кілька днів, в залежності від динаміки регресії симптомів.

Для лікування при нападах мігрені курс починають у дозі 100 мг при прояві перших ознак початку нападу. При необхідності в той же день може бути застосований другий супозиторій (100 мг диклофенаку). У разі необхідності в наступні дні лікування можна продовжити (добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг, дозу ділять на 2-3 прийоми).

Діти (у віці 1 року - 14 років) з ювенільний хронічний артрит: 1-3 мг/кг / добу в декілька прийомів (тільки для супозиторіїв по 25 мг).

Діти (віком 6-14 років) з гострою післяопераційної болем: 1-2 мг/кг / добу в декілька прийомів. Тривалість застосування препарату для лікування гострої післяопераційного болю слід обмежити терміном до 4 днів (тільки для супозиторіїв по 25 мг).

Наприклад, для дитини з масою тіла 30 кг добова доза може становити від 30 до 60 мг. Виходячи з цього діапазону, дитині можна призначити по 1 супозиторію 25 мг 2 рази на добу.

Дітям у віці від 14 років можна призначати супозиторії по 50 мг.

Пацієнти похилого віку: хоча в осіб похилого віку фармакокінетика препарату Вольтарен не погіршується до будь-якої клінічно значущого ступеня, НПЗП слід застосовувати з обережністю таким пацієнтам, оскільки вони, як правило, більш схильні до розвитку побічних ефектів. Зокрема, ослабленим хворим похилого віку або особам з недостатньою масою тіла рекомендується застосовувати препарат в низьких ефективних дозах; також при лікуванні НПЗП пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини; кровотеча або перфорація шлунково-кишкового тракту в анамнезі, пов'язані з попереднім застосуванням НПЗП; активна форма виразкової хвороби / кровотечі або рецидивуюча виразкова хвороба / кровотеча в анамнезі (≥2 окремих епізоду встановленої виразки або кровотечі); ііі триместр вагітності; запальні захворювання кишечника (наприклад хвороба крона або виразковий коліт); печінкова недостатність; ниркова недостатність; виражена серцева недостатність (сн iii-iv); лікування післяопераційного болю після коронарного шунтування (або використання апарату штучного кровообігу).

Вольтарен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, протипоказаний пацієнтам, у яких у відповідь на прийом АСК або інших нестероїдних протизапальних засобів виникають напади бронхіальної астми, кропив'янка, ангіоневротичний набряк або гострий риніт; проктит.

Побічні ефекти

Категорія частоти небажаних реакцій, починаючи з найбільш частих, визначається наступним чином: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100, 1/10); нечасто (≥1 / 1000, 1/100); рідко (≥1 / 10 000, 1/1000); дуже рідко (1/10 000); частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (гемолітична анемія, апластична анемія), агранулоцитоз.

З боку імунної системи: рідко - гіперчутливість, анафілактичні та анафілактоїдні реакції (включаючи гіпотензію і шок); дуже рідко - ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).

Психічні порушення: дуже рідко - дезорієнтація, депресія, безсоння, дратівливість, нічні кошмари, психотичні порушення.

З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; рідко - сонливість, втомлюваність; дуже рідко - парестезії, порушення пам'яті, судоми, занепокоєння, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт; частота невідома - сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.

З боку органу зору: дуже рідко - зорові порушення, затуманення зору, диплопія; частота невідома - неврит зорового нерва.

З боку органів слуху та лабіринту: часто - вертиго; дуже рідко - дзвін у вухах, порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда, АГ, артеріальна гіпотензія, васкуліт.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко - астма (включаючи задишку); дуже рідко - пневмоніт.

З боку травної системи: часто - нудота, блювота, діарея, диспепсія, біль у животі, метеоризм, анорексія; рідко - гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, гематемезис, мелена, геморагічна діарея, виразки шлунка і кишечника, наявністю або відсутністю кровотечею або перфорацією (іноді летальні, особливо в осіб похилого віку); дуже рідко - коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит (включаючи виразковий стоматит), глосит, порушення функції стравоходу, діафрагмоподібних стеноз кишечника, панкреатит.

З боку печінки: іноді - підвищення рівня трансаміназ; рідко - гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; дуже рідко - блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто - висип; рідко - кропив'янка; дуже рідко - висипання у вигляді бульбашок, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, випадання волосся, фотосенсибілізація, пурпура, в тому числі алергічна, свербіж.

З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко - гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз нирки.

Загальні порушення і порушення в місці введення: рідко - подразнення в місці введення, набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко - імпотенція.

Клінічні дослідження і епідеміологічні дані свідчать, що диклофенак, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і при тривалому застосуванні, може дещо підвищувати ризик виникнення артеріальної тромбоемболії (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).

Вольтарен суп.50мг №10

Быстрый заказ Вольтарен суп.50мг №10

Оставьте ваши данные, мы Вам перезвоним!

Аналоги:

Ваше имя:
Номер телефона: