Контакты:

+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp
+38 (063)982 79 79

Топ препаратов

Главная » Каталог лекарств

Вольтарен табл.в/о 50мг №20

Код товара: 235784
Производитель: НОВАРТИС ФАРМА
Действующее вещество: диклофенак
Срок годности: до 01.09.25
Наличие: нет в наличии

Фармакологічні властивості Фармакодинаміка

Таблетки «Вольтарен» містять диклофенак натрію — речовину нестероїдної структури, яка має виражену аналгетичну, протизапальну дію. Вона є інгібітором простагландинсинтетази (ЦОГ).

In vitro диклофенак натрію в концентраціях, еквівалентних тим, що досягаються при лікуванні пацієнтів, не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.

Тільки для пігулок по 25 мг. Досвід застосування диклофенаку при клінічних дослідженнях за участю педіатричних пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА)/ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) обмежений. У ході проведення рандомізованого подвійного сліпого 2-тижневого дослідження з паралельними групами за участю дітей віком 3–15 років з ЮРА/ЮІА ефективність та безпека диклофенаку у дозі 2–3 мг/кг/добу порівнювалися з такими при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти (50– 100 мг/кг/добу) та плацебо (по 15 пацієнтів у кожній групі). При загальній оцінці даних виявлено поліпшення стану пацієнтів (у 11 із 15 пацієнтів групи застосування диклофенаку, у 6 із 12 пацієнтів із групи застосування ацетилсаліцилової кислоти та у 4 з 15 пацієнтів групи плацебо) зі статистично значущою різницею (р 0,05). Кількість хворобливих суглобів зменшилася внаслідок застосування диклофенаку та ацетилсаліцилової кислоти, але збільшилася при застосуванні плацебо. Під час проведення другого рандомізованого подвійного сліпого 6-тижневого дослідження з паралельними групами за участю дітей віком 4–15 років з ЮРА/ЮІА ефективність диклофенаку (добова доза 2–3 мг/кг маси тіла, n = 22) була порівнянною з ефективністю індометацину (добова доза 2-3 мг/кг маси тіла, n = 23).

Фармакокінетика

Всмоктування. Хоча абсорбція відбувається повністю, початок дії може бути уповільненим внаслідок проходження через шлунок, на що може вплинути їда, що уповільнює спорожнення шлунка. Середні пікові плазмові концентрації 1,48±0,65 мкг/мл (1,5 мкг/мл = 5 мкмоль/л) досягаються в середньому через 2 години після застосування таблетки в дозі 50 мг.

Біодоступність таблеток "Вольтарен". Близько половини диклофенаку, що застосовується, метаболізується під час першого проходження через печінку (ефект першого проходження); AUC після внутрішнього прийому становить приблизно половину від значення, отриманого при застосуванні еквівалентної парентеральної дози. Фармакокінетичні характеристики препарату не змінюються при повторному застосуванні. Накопичення не відбувається за умови дотримання рекомендованих доз прийому таблеток «Вольтарен». Концентрації у плазмі крові у дітей, які отримували еквівалентні дози (мг/кг маси тіла), подібні до концентрацій у дорослих (тільки для таблеток у дозі 25 мг).

Розподіл. Зв'язування диклофенаку з білками плазми становить 99,7%, з альбуміном - 99,4%.

Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де його Cmax досягається на 2-4 години пізніше, ніж у плазмі крові. Т½ із синовіальної рідини становить 3-6 год. Через 2 год після досягнення Cmax у плазмі крові концентрація диклофенаку в синовіальній рідині залишається більш високою; це явище відзначають протягом 12 годин.

Диклофенак виявлений у низькій концентрації (100 нг/мл) у грудному молоці у одної годуючо груддю жінки. Очікувана кількість препарату, що потрапляє в організм немовляти з грудним молоком, еквівалентна дозі 0,03 мг/кг/добу.

Метаболізм. Диклофенак метаболізується частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але головним чином шляхом одноразового та багаторазового гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більша частина яких утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою. Два з цих фенольних метаболітів біологічно активні, але значно менші, ніж диклофенак.

Виведення. Загальний системний кліренс диклофенаку з плазми становить 263 ± 56 мл/хв (середнє значення ± СО). КінцевийТ½ з плазми крові становить 1-2 год.Т½ з плазми крові чотирьох метаболітів, у тому числі двох фармакологічно активних, також нетривалий і становить 1-3 год. Близько 60% дози препарату виводиться із сечею у вигляді глюкуронідного кон'югату інтактної молекули і у вигляді метаболітів, більшість з яких також перетворюється на глюкуронідні кон'югати. У незміненому вигляді виводиться менше 1% диклофенаку. Частина застосованої дози препарату виводиться у вигляді метаболітів з калом.

Спеціальні групи пацієнтів

Пацієнти похилого віку. Вплив віку пацієнта на всмоктування, метаболізм та виведення таблеток «Вольтарен» (50 мг) не відзначено, крім того факту, що у 5 пацієнтів похилого віку 15-хвилинна внутрішньовенна інфузія призвела до вищої на 50% концентрації препарату в плазмі, ніж це очікувалося у молодих здорових добровольців.

Пацієнти із порушенням функції нирок. У пацієнтів із порушенням функції нирок, які приймали диклофенак у терапевтичних дозах, не очікують накопичення незміненої активної речовини, виходячи з кінетики препарату після одноразового застосування. У хворих з кліренсом креатиніну 10 мл/хв розрахункові рівноважні концентрації гідроксильних метаболітів у плазмі крові приблизно в 4 рази вищі, ніж у здорових добровольців. Проте зрештою всі метаболіти виводилися із жовчю.

Пацієнти із захворюваннями печінки. У хворих на хронічний гепатит або компенсований цироз печінки показники фармакокінетики, метаболізму диклофенаку аналогічні таким у пацієнтів без захворювань печінки.

Показання

Таблетки «Вольтарен» (50 мг) можуть призначати за таких показань:

запальні та дегенеративні форми ревматичних захворювань (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, спондилоартрит);
больові синдроми з боку хребта; ревматичні захворювання позасуглобових м'яких тканин; гострий напад подагри;
посттравматичний та післяопераційний больові синдроми, що супроводжуються запаленням та набряком, наприклад після стоматологічних та ортопедичних втручань;
гінекологічні захворювання, що супроводжуються больовим синдромом та запаленням, наприклад первинна дисменорея або аднексит;
як допоміжний засіб при терапії важких запальних захворювань лор-органів, що супроводжуються відчуттям болю, наприклад, при фаринготонзиліті, отиті.

Дотримуючись загальних терапевтичних принципів, основне захворювання необхідно лікувати засобами базової терапії. Гарячка сама собою не є показанням до застосування препарату.

Спосіб застосування та дози

Таблетки «Вольтарен» слід застосовувати у мінімальних ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.

Дорослі. Таблетки "Вольтарен" бажано приймати перед їжею, запиваючи рідиною, їх не можна ділити або розжовувати. Початкова доза препарату зазвичай становить 100-150 мг на добу. При невиражених симптомах, а також тривалої терапії достатньо дози 75-100 мг на добу. Добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Щоб уникнути нічного болю або ранкової скутості суглобів, лікування гастрорезистентними таблетками «Вольтарен» можна доповнити призначенням ректальних супозиторіїв «Вольтарен» перед сном. Добова доза не повинна перевищувати 150 мг.

При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально, зазвичай вона становить 50-150 мг. Початкова доза може становити 50-100 мг на добу, але при необхідності її можна підвищити протягом декількох менструальних циклів до максимальної, що становить 200 мг на добу. Застосування препарату слід розпочинати після виникнення перших больових симптомів та продовжувати декілька днів, залежно від динаміки регресії симптомів.

Гастрорезистентні таблетки «Вольтарен» у дозі 50 мг не застосовують у дітей через високий вміст активної речовини.

Для перорального застосування

Максимальна добова доза таблеток «Вольтарен», що рекомендується, становить 150 мг.

Діти віком 1-14 років. Гастрорезистентні таблетки «Вольтарен» у дозі 50 мг не призначають дітям через високий вміст активної речовини. Таблетки у дозі 25 мг можна застосовувати у дітей віком від 1 року за призначенням лікаря у добовій дозі 0,5–2 мг/кг маси тіла залежно від тяжкості симптомів; цю дозу ділять на 2-3 прийоми. При лікуванні ЮРА добова доза може бути підвищена до 3 мг/кг маси тіла на добу за кілька прийомів. Наприклад, для дитини з масою тіла 30 кг добова доза може становити 15-60 мг. Виходячи з цього діапазону, дитині можна призначити 2 таблетки "Вольтарен" по 25 мг 2 рази на добу. У разі неможливості досягти призначеної дози у дітей застосовують інші лікарські форми диклофенаку з відповідним дозуванням.

Дітям віком 14-18 років препарат застосовують у дозі 75-150 мг на добу на 2 або 3 прийоми.

Добова доза препарату "Вольтарен" не повинна перевищувати 150 мг.

Пацієнти похилого віку. Хоча у пацієнтів похилого віку фармакокінетика препарату «Вольтарен» не погіршується до будь-якої клінічно значущої міри, нестероїдні протизапальні засоби слід застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів похилого віку, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів похилого віку чи пацієнтів із низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати низькі ефективні дози; також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч під час лікування НПЗП.

Протипоказання

гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента таблеток «Вольтарен»;
гостра виразка шлунка чи кишечника; гастроінтестинальна кровотеча або перфорація;
кровотеча або перфорація шлунково-кишкового тракту в анамнезі, пов'язані з попереднім лікуванням нестероїдних протизапальних засобів;
активна форма виразкової хвороби/кровотечі або рецидивна виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізоди діагностованої виразки або кровотечі);
ІІІ триместр вагітності;
запальні захворювання кишечника (наприклад, хвороба Крона або виразковий коліт);
печінкова недостатність;
ниркова недостатність;
застійна серцева недостатність (NYHA II-IV);
лікування періопераційного болю при аортокоронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу);
ІХС у пацієнтів зі стенокардією, які перенесли інфаркт міокарда;
цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак;
захворювання периферичних артерій.

«Вольтарен», як і інші нестероїдні протизапальні засоби, протипоказаний пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів виникають напади бронхіальної астми, ангіоневротичний набряк, кропив'янка або гострий риніт, поліпи носа та інші алергічні симптоми.

Побічні ефекти

Категорія частоти небажаних реакцій, починаючи з найчастіших, визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, 1/10), нечасто (≥1/1000, 1/100), рідко (≥1/10 000, 1/1000), дуже рідко (1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Наведені нижче побічні ефекти включають явища, про які повідомлялося при короткочасному та тривалому застосуванні препарату.

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, включаючи гемолітичну анемію та апластичну анемію, агранулоцитоз.

З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні та анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію та шок); дуже рідко - ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).

Психічні порушення: дуже рідко дезорієнтація, депресія, безсоння, дратівливість, нічні кошмари, психічні порушення.

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; рідко - сонливість, стомлюваність; дуже рідко – парестезії, порушення пам'яті, судоми, занепокоєння, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт; частота невідома - сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.

З боку органу зору: дуже рідко – зорові порушення, затуманення зору, диплопія; частота невідома - неврит зорового нерва.

З боку органу слуху та лабіринту: часто – вертиго; дуже рідко - дзвін у вухах, порушення слуху.

Серцево-судинна система: дуже рідко: відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, васкуліт.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – астма (включаючи задишку); дуже рідко – пневмоніт.

З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, метеоризм, анорексія; рідко - гастрит, шлунково-кишкова кровотеча (кривава блювота, мелена, діарея з домішкою крові), виразки шлунка та кишечника, що супроводжуються/не супроводжуються кровотечею або перфорацією (іноді летальні, особливо у хворих похилого віку); дуже рідко - коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит (включаючи виразковий стоматит), глосит, порушення функції стравоходу, діафрагмоподібний стеноз кишечника, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення рівня трансаміназ; рідко – гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; дуже рідко – блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висип; рідко – кропив'янка; дуже рідко - висипання у вигляді бульбашок, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, випадання волосся, реакції фоточутливості, пурпура, у тому числі алергічна, свербіж.

З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз нирки.

Загальні порушення: рідко набряк; дуже рідко – абсцес у місці ін'єкції.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко – імпотенція.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту), пов'язаних із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.

Вольтарен табл.в/о 50мг №20

Быстрый заказ Вольтарен табл.в/о 50мг №20

Оставьте ваши данные, мы Вам перезвоним!

Аналоги:

Ваше имя:
Номер телефона: